Ринок сільськогосподарських земель потрібен Україні вже сьогодні

Процес перетворення сільськогосподарських земель на товар - це основне питання для обговорення під час дебатів, які 5 лютого 2009 року в Києві проводить Фонд «Ефективне Управління» разом з Intelligence Squared, Лондон, Великобританія. Це перші публічні дебати на тему «Ринок сільськогосподарських земель потрібний Україні вже сьогодні» у рамках дискусійного форуму з питань розвитку економіки та бізнесу.

Мораторій на продаж сільськогосподарських земель, що діє з 2001 року, зараз є основною перешкодою купівлі-продажу земельних ділянок в аграрному секторі. Водночас мораторій запобігає негативним наслідкам від угод купівлі-продажу земельних ділянок в умовах недосконалого законодавства. Аргументи спікерів, дебати й голосування всіх присутніх будуть вибудувані на основі двох точок зору: зняти мораторій або спочатку вдосконалити законодавство.

Сьогодні вже мало хто сумнівається в необхідності введення ринку сільськогосподарських земель. Прихильники зняття мораторію вважають, що за час, як він набув чинності, так і не відбулося очікуваного підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, не було досягнуто належного рівня продовольчої безпеки, були втрачені зовнішні аграрні ринки України. А якість життя селян, які одержали паї ще на початку 90-х, катастрофічно знизилася замість того, щоб покращитися внаслідок ефективного використання земель. Важливо зрозуміти, чому це відбулося. Причиною могла стати відсутність приватної власності на земельні ділянки, коли орендар не бачив сенсу в поліпшенні якості земель або довгостроковому підвищенні їхньої продуктивності.

Залучення інвестицій і кредитів в аграрний сектор є найважливішим чинником розвитку галузі. Але повноцінне фінансування неможливо забезпечити без права власності на землю. Приватні інвестори бояться вкладати гроші в те, що їм не належить, а іноземні - розцінюють сільське господарство як галузь із підвищеними ризиками для вкладення капіталу.

Мораторій перешкоджає ефективному використанню земель, їхньому поліпшенню й меліорації. Головною передумовою економічного зростання в сільському господарстві є підвищення продуктивності, а його можна забезпечити застосуванням сучасних технологій на великих земельних ділянках. Малі та середні паї, отримані селянами на початку 90-х, не дозволяють їм інвестувати кошти в поліпшення якості земель.

Аргументи на користь запуску ринку сільськогосподарських земель суперечать недосконалій нормативно-правовій базі й відсутності єдиної системи кадастру в Україні. Два закони - «Про ринок земель» і «Про земельний кадастр» - повинні створити оптимальні умови для ринку сільськогосподарських земель в Україні, чітко визначивши порядок проведення та реєстрації угод. Але обидва документи поки що знаходяться у підвішеному стані: їх доробка та прийняття вповільнюється у зв'язку з політичною нестабільністю в країні. Єдина система кадастру й реєстрація прав власності дозволить провести технічну інвентаризацію земельних ділянок і запустити ринок землі при сприятливому законодавчому середовищі. Але ця процедура може зайняти декілька років. За цей час сільськогосподарський сектор може зазнати масштабних втрат від непрацюючого ринку, у порівнянні з тими незручностями при реєстрації угод, яких завдасть неефективна існуюча законодавча система.

Прихильники ринкової економіки вважають, що ринок землі може функціонувати і в існуючому законодавчому середовищі в Україні. Уже зараз земля сільськогосподарського призначення могла би продаватися за тією ж процедурою, що й купівля-продаж землі не сільськогосподарського призначення.

Практика інших країн (країни Європейського Союзу, у тому числі Східної Європи, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія), де існує повноцінний ринок землі сільськогосподарського призначення, продемонструвала, що спроби спекуляції землею були зупинені законодавчими мірами. Для переходу до цивілізованих ринкових відносин в аграрній сфері доцільно не встановлювати заборони, а формувати земельне законодавство, яке розширюватиме права та свободи громадян і надасть їм можливість вільно розпоряджатися своїм майном.

Прихильники запуску ринку сільськогосподарських земель після прийняття законів «Про ринок земель» і «Про земельний кадастр» вважають, що відсутність юридичних прав власності на земельні ділянки не є стримуючим фактором у розвитку сектору. Погіршення ситуації в аграрному секторі за час дії мораторію могло бути наслідком недостатньої кваліфікації у застосуванні сучасних технологій у сільськогосподарському виробництві, а також наявністю неконкурентоспроможної робочої сили в сільській місцевості.

Якщо скасувати мораторій і відкрити можливість одержання кредитів на покупку землі, то зростає ризик, що банки заволодіють великими ділянками при переході заставної землі у власність заставоутримувача та стануть великими землевласниками. Прагнення ж селян поліпшити своє фінансове становище може стати причиною масового продажу землі за заниженими цінами.

Запуск ринку сільськогосподарських земель в існуючих законодавчих умовах може призвести до того, що великі фінансові спекулянти скуповуватимуть землю і швидко перепродаватимуть за великі гроші. Це вплине на вартість сільськогосподарської продукції та спричинить інфляцію. Можливі й негативні соціальні наслідки, пов'язані з відсутністю досвіду торгівлі сільськогосподарською землею протягом багатьох десятиліть.

Парламент проголосував за продовження мораторію до січня 2010 року. Протягом 2009 року треба вирішити, що робити з мораторієм далі. Скасувати його й запустити вільний ринок сільськогосподарських земель, паралельно допрацьовуючи закони? Чи протягом декількох років завершити законодавчу роботу та створити єдину систему кадастру, а потім запустити ринок землі? Це основне запитання, навколо якого 5 лютого 2009 року відбудуться дебати провідних експертів і практиків з потенційними учасниками ринку землі. Адже ухвалення рішення повинно залежати не від планів політичних сил, а від реальних потреб української економіки та думки безпосередніх учасників сільськогосподарської галузі.

Реформа аграрного сектору – один із пріоритетів економічних реформ, визначених Фондом «Ефективне Управління» у Концепції економічного розвитку України. На думку багатьох національних і міжнародних експертів, сільське господарство – один із секторів, де знаходиться величезний нерозкритий потенціал економічного зростання України. Формування повноцінного ринку сільськогосподарських земель - найважливіший елемент реформи аграрного сектору, необхідний для підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва і збереження родючості земель.