Вінниччина не поступається іншим регіонам України за рівнем макроекономічної стабільності, ефективності ринку праці, охорони здоров’я й початкової освіти, однак відстає за інституціональною складовою та рівнем розвитку інфраструктури

Київ. 14 липня. Вінницька область посідає 10-те місце в рейтингу конкурентоспроможності 12-ти регіонів України та 82 місце в глобальному рейтингу конкурентоспроможності країн, відразу ж після Румунії, випереджаючи Аргентину.
 
Проект з оцінки конкурентоспроможності України на національному і регіональному рівнях був реалізований Фондом «Ефективне Управління» у партнерстві з Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ). Результатом проекту став підсумковий Звіт про конкурентоспроможність економіки України. Починаючи з 1997 року ВЕФ аналізував конкурентоспроможність України у щорічних звітах про глобальну конкурентоспроможність країн. Цього року, завдяки підтримці Фонду, окрім визначення глобального рейтингу серед 131 країни, Україна також отримала рейтинг конкурентоспроможності 12-ти окремо взятих областей: Дніпропетровської, Закарпатської, Львівської, Сумської, Хмельницької, Донецької, Полтавської, Вінницької, Херсонської, Черкаської, міста Києва та Республіки Крим. Області були обрані з урахуванням різних географічних частин країни, різної структури економіки й культурних особливостей.
За словами директора Фонду «Ефективне Управління» Наталії Ізосімової, цей всесторонній аналіз 12-ти регіонів є першим такого роду дослідженням для України, що дозволяє зрозуміти суть слабких і сильних сторін конкурентоспроможності кожного регіону. «Такий підхід здатний допомогти виробленню регіональної державної політики, а також допомогти кожному регіону визначити пріоритетні області свого розвитку, - заявляє директор Фонду «Ефективне Управління» Наталія Ізосімова. – Зрозуміти, що на рівні регіону можна робити вже сьогодні, щоб життя в ньому стало кращим».
Крім використання статистичних даних, у кожному регіоні було опитано 50 бізнес-лідерів. Ставилися такі ж запитання як і для оцінювання рівня країни в цілому, зокрема, про здоров’я і освіту, про ефективність ринку товарів і послуг, ефективність ринку праці, розвиненість фінансового ринку, оснащеність новими технологіями, конкурентоспроможність бізнесу тощо.
 
У Вінницькій області державні і суспільні установи слабші, ніж в середньому по Україні, і за цим критерієм область займає 122 місце в глобальному рейтингу на відміну від 108 місця України. В інституційній складовій особливо слабким є захист прав на інтелектуальну власність та відзначається неефективність влади. Зокрема, опитані бізнесмени наголошують на обтяжливому державному регулюванні, на неефективному використанні місцевою владою державних бюджетних коштів тощо.
Крім того, судова система у Вінницькій області вважається неефективною і схильною до поступок під тиском політичних сил.
Інфраструктура Вінниччини недорозвинена у порівнянні з рештою регіонів, про що свідчить 84 позиція області в глобальному рейтингу (Україна на 76 позиції). Зокрема, якість автомобільних доріг нижча, ніж в середньому по Україні і знаходиться на рівні з якістю доріг Молдови. Також недорозвиненою є телефонна інфраструктура: нараховується 18 ліній на 100 жителів, тоді коли середньо-національний показник – 26 ліній.
Дослідження визначило, що рівень впливу оподаткування на розвиток бізнесу в регіоні вищий, ніж в цілому по Україні. Крім того, в області низько розвинений фінансовий ринок, що пояснюється її сільськогосподарським спрямуванням.
Вінниччина відстає від решти регіонів у плані оснащення новими технологіями, зокрема комп’ютерною технікою.
Щодо макроекономічної стабільності, охорони здоров’я та початкової освіти - результат області такий, як в цілому по країні. Те ж саме стосується ефективності ринку праці, хоча тут існує проблема «відтоку мізків».
Основними перешкодами для ведення бізнесу в регіоні є політична нестабільність та корупція. Також компанії відчувають брак кваліфікованих працівників більше, ніж в середньому по Україні.
 
Згідно із Звітом, Україна посідає 73-е місце серед 131 країниу Глобальному Рейтингу Конкурентоспроможності за 2007-2008 рік. Країна знаходиться на перехідній стадії розвитку економіки, тобто між стадією, у якій економічне зростання залежить від основних факторів виробництва (некваліфікованої робочої сили і природних ресурсів), і стадією, у якій економічне зростання відбувається за умови підвищення ефективності виробництва (розвиток товарних ринків і оснащеність новими технологіями).