Погляд із Давосу: Європа нам не товариш, а ми їй не конкурент

Фонд "Ефективне Управління", створений наприкінці минулого року українським бізнесменом Рінатом Ахметовим, провів у Сімферополі "круглий стіл" з назвою "Конкурентоспроможність української економіки та конкурентоспроможність регіонів".
Сімферопольський "стіл" був п'ятим, а до цього аналогічні пройшли в Дніпропетровську, Донецьку, Львові та Черкасах.
 
Під час цього заходу директор Фонду Наталя Ізосімова представила присутнім представниками ЗМІ та науково-дослідних установ півострова Звіт про Конкурентоспроможність України та її регіонів, який був підготовлений Всесвітнім економічним форумом (це всім відомий Давоський форум) разом із Фондом "Ефективне Управління".
 
- Всесвітній Економічний Форум - це найвідоміша міжнародна організація. Вона публікує свої звіти про глобальну конкурентоспроможність з 1979 року, а України - з 1997, - розповіла Наталія Ізосімова. - Цього року за підтримкою Фонду "Ефективне Управління" Україна поряд із визначенням глобального рейтингу (73 місце в рейтингу 131 країни) одержала рейтинг конкурентоспроможності 12 регіонів. Важливо, що проведений економічний аналіз цих регіонів став першим такого роду дослідженням для України. Він дозволить проникнути в суть слабких і сильних сторін конкурентоспроможності кожного регіону й допоможе виробити регіональну державну політику та визначити в кожному регіоні пріоритетні напрямки розвитку.
 
Для дослідження не випадково були взяті 12 регіонів із Центру, Півночі, Заходу, Сходу та Півдня країни. Це було зроблено для повноти картини країни, яка має різні регіональні економічні структури та культурні особливості. За основу оцінки конкурентоспроможності і регіонів, і країни бралися 12 критеріїв. Це рівень розвитку інфраструктури; макроекономічна стабільність; охорона здоров'я й освіта; вища освіта і професійна підготовка; ефективність ринку праці; ринку товарів і послуг; рівень розвитку фінансового ринку; оснащеність новими технологіями; розміри ринків; рівень розвитку бізнесу; інновації та якість державних і суспільних установ.
Подробиці зі звіту ВЕФ та Фонду «ЕУ»
 
Абсолютним лідером конкурентоспроможності в Україні визнаний Київ, показник якого за 7-бальною шкалою становить 4,25 бали, а в глобальному рейтингу він на рівні Хорватії.
 
Потім іде Дніпропетровська область (4,24), яка випереджає за набраними балами Кіпр. Також високі оцінки були дані: Закарпаттю (4,22), що випереджає за розвитком Туреччину, Хмельницькій області (4,10), яка обігнала Бразилію, і Львівській (4,14), яка виявилася на рівні Росії.
 
Але несподівано низьким виявився рейтинг конкурентоспроможності Донецької області (4,07), її бали виявилися середніми по Україні й збіглися з рейтингом Сумської області. Ще нижчі бали Криму (3,99), який, випередивши Аргентину, виявився на 81 місці в глобальному рейтингу конкурентоспроможності країн і поступився Румунії та Філіппінам. А також Полтавської (4,02), Вінницької (3,98), Херсонської (3,9) і Черкаської областей (3,85). Причому, Черкаси виявилися на тому ж рівні, що й Вірменія, Боснія та Герцеговина.   
 
Від Наталії Ізосімової під час круглого столу неодноразово звучало, що місія Фонду - це сприяння економічному розвитку та зростанню України. Для цього Фонд залучив до своїх рядів кращих вітчизняних і закордонних фахівців. Зокрема, до Консультативної  ради Фонду ввійшли екс-прем'єр-міністр Канади Кім Кемпбелл, колишній сенатор США Лінкольн Чаффі, екс-президент нацбанку Угорщини Джорджі Шурані. А крім міжнародного досвіду, «Ефективне Управління» одержало й міцну матеріальну базу: так, закладений Ахметовим п'ятирічний бюджет фонду тягне на 50 млн. доларів. Діяльність Фонду буде сконцентрована на проектах і програмах, спрямованих на довгостроковий розвиток України й підвищення конкурентоспроможності української економіки, а виходить, -  поліпшення якості життя українців.
 
Ще факти зі звіту ВЕФ і Фонду «ЕУ»
 
Дослідження виявило, що конкурентоспроможність регіонів України дуже неоднорідна: області зайняли в глобальному рейтингу з 53 по 93 місця, тобто розрив у їхньому розвитку склав 40 щаблів.
 
Зокрема, загальна конкурентоспроможність Криму (4,0) оцінена нижче середнього показника по Україні (4,1), і півострів посідає дев'яте місце з 12 регіонів України в регіональному рейтингу. А в міжнародному рейтингу Крим перебуває на 81 місці, слідуючи відразу за Філіппінами та Румунією. 
 
Тільки один раз він займає високу регіональну позицію, вийшовши на шосте місце серед регіонів за рівнем розвитку бізнесу. Але особливо низькі рейтинги (12, тобто останнє місце в Україні) автономія одержала з розвитку фінансового ринку; інновацій (11 місце).
 
Але, як і Україна, так і Крим одержав хороші оцінки за вищу й професійну освіту - восьме місце серед 12 регіонів і 63 в глобальному рейтингу, що відповідає рівню Румунії.
 
Зате з ефективності ринку товарів у глобальному рейтингу Крим займає 97 місце і 75 - з ефективності ринку праці (на рівні Киргизії). І за співвідношенням оплати до продуктивності праці регіон виявився на «почесному» останньому місці в Україні.
 
Також і за розвитком фінансових ринків півострів займає останнє, 12 місце, в Україні й 93 - у міжнародному рейтингу, слідуючи за Молдовою й Буркіна-Фасо. І за критеріями впровадження нових технологій Крим одержав найнижчу оцінку серед регіонів України, зайнявши 107 позицію в загальному рейтингу. 
 
А за рівнем розвитку бізнесу Крим оцінений дев'ятим місцем серед інших регіонів і 90 - на міжнародному рівні. Єдиною помітно сильно стороною Криму є розвиток бізнес-кластерів, відзначений 39 місцем. Туристичний кластер містить унікальні можливості. Крим повинен агресивно просувати розвиток цього сектору. Туризм - головне джерело доходу, воно створює робочі місця, а також є каталізатором розвитку транспортної інфраструктури й впровадження нових технологій. 
 
Але такі учасники круглого столу як кримські вчені після почутих невтішних для Криму цифр узялися за аргументи, щоб відстояти імідж півострова.
 
Олександр Дудко, голова наглядової ради Кримського інституту економіки й господарського права, заявив, що в 1991 році проводилися за завданням уряду серйозні дослідження з конкурентоспроможності регіону.
 
І тоді ще був виявлений величезний і нереалізований дотепер потенціал Криму в транспортній сфері й альтернативній енергетиці. «Спасибі, що порівняли нас із Аргентиною й Буркіна-Фасо, але, на відміну від нас, вони на 60 відсотків використовують нетрадиційну енергетику, а ми тільки говоримо», - обурився Дудко.
 
Кандидат економічних наук Микола Сирош, «Інститут країн Сходу й Африки» помітив, що статистика щодо Криму була використана некоректно, оскільки наведені показники дворічної давнини. Його підтримав доктор економічних наук,
член президії Кримської Академії наук Яків Барков (до речі, автор глобальної праці «Стратегії економічного розвитку Криму до 2015 року»), заявивши, що представлені цифри й судження - не наукова праця. Учений запропонував послуги кримських учених, які могли би виконати цю роботу на професійному рівні.
 
Підсумовуючи роботу круглого столу, Наталія Ізосімова зазначила, що дослідження ВЕФ у всіх 130 країнах світу мають авторитет, а їхні результати є базою для аналізу й серйозної роботи, а не образ і претензій. «Ця робота - просто інформаційний зріз, і кожна країна сама вирішує, що з ним далі робити», сказала вона. А після круглого столу директор Фонду люб'язно погодилася відповісти на кілька запитань нашої газети.
 
- Наталіє Вадимівно, у Криму це п'ятий і останній круглий стіл. Напевно,
вже можна його порівняти з попередніми й розповісти про свої враження?
- Враження неоднозначне. З одного боку, мені здається, що люди, які присутні за круглим столом, дуже зацікавлені в тому, щоб у Криму все було добре. А з іншого, - немає розуміння того, що Крим - це частина світу, а не окремий острів. Адже Крим існує в тій же системі координат, що й увесь світ, а виходить, - у контексті глобальної світової економіки. Краща міжнародна практика повинна лягти в основу всіх управлінських рішень, планування й стратегії розвитку. І от на це потрібні додаткові зусилля.   
 
- На круглих столах, які проходили в інших регіонах, були присутні представники керівництва?
 
- Перші особи на «круглих столах» звичайно не присутні. Винятком став тільки Донецьк. Звичайно, з керівництвом регіону я зустрічаюся один на один до круглого столу або після нього. До речі, після сімферопольського в мене буде зустріч із панами Гриценком і Плакідою. Справа в тому, що Фонд «Ефективне Управління» не підміняє собою виконавчу владу, він є інтелектуальним і аналітичним ресурсом для неї. І рішення про впровадження й використання продуктів Фонду приймають органи виконавчої влади, відповідальні за реалізацію економічної політики й стратегії України. Діяльність Фонду абсолютно прозора й передбачає публічне обговорення проектів. У своїй діяльності фонд керується перевіреними світовою практикою підходами.
 
- Ви сказали, що ви визначитеся у виборі одного регіону України для пілотного проекту до кінця літа. Можете сказати, що відбуватиметься після цього?
 
- Залежно від того, яким буде регіон, ми визначимо фокус регіонального проекту. Відповідно будуть сформульовані й завдання. Під ці завдання буде знайдена консалтингова фірма й експерти, які мають дуже великий не науково-дослідний, а саме практичний досвід реформування регіону. Ми знаємо такі компанії, що виконували подібну роботу на Далекому Сході, у Європі, Арабських Еміратах і Китаї, де зараз ця регіональна тема дуже актуальна.
 
Наприклад, це Monitor Group, BCG (Boston Consulting Group), KPMG та інші, з якими ми ведемо переговори.
 
Створюється спільна команда представників Фонду, місцевої влади й компанії-консультанта, яку Фонд приводить як партнера цього проекту. Ця команда працює за наступними етапами. По-перше, проводиться діагностика регіону. По-друге, на її основі розробляється стратегія розвитку регіону, а якщо вона вже є, то ми її уточнюємо й перефокусуємо. Звичайно, подібні стратегії розвитку пишуться на 15-20 років, це світовий досвід. Потім ця стратегія трансформується в конкретний план дій (за аналогією з бізнес-планом компанії) і починається її впровадження. Ми беремо участь на початковій стадії впровадження, допомагаємо відбудувати всі організаційні процеси, включаючи тренінги на місцевому рівні, де це необхідно.
 
Коли ноу-хау буде освоєно на регіональному рівні, проект продовжить працювати без участі Фонду. Зараз Фонд активно обговорює можливість вибору не одного, а двох регіонів.
 
- На підставі чого Давоським форумом і Фондом складався рейтинг конкурентоспроможності регіонів і країни?
 
- Використовувалося два типи інформації. Статистичні дані й опитування представників бізнесу. Статистичні дані пророблялися за допомогою 12 категорій, що включають 113 змінних. У кожному регіоні було опитано по 50 лідерів бізнесу. Адже в підсумку здатність регіону та країни конкурувати залежать від того, наскільки успішно в них може розвиватися бізнес і наскільки вони привабливі для інвесторів. Ця методика була розроблена Майклом Портером у партнерстві зі школою бізнесу INSEAD, які є сьогодні одними з лідерів економічної й бізнесової думки. 
 
- Хто і як контролюватиме витрати Фонду?
 
- Фонд сам фінансує цей проект. Основні видатки - це фінансування роботи кращих світових консультантів, з якими Фонд підписує договір. У Фонду є Міжнародна Консультативна рада, яка відслідковує видатки і яка ухвалить рішення щодо вибору як консультантів, так і регіонів.
 
- Скажіть, чому до Консультативної ради ввійшли тільки іноземці? Не довіряєте?
 
- До Консультативної ради входять відомі суспільні й політичні діячі різних країн. Серед них - Ігор Мітюков, колишній міністр фінансів України, а зараз управляючий директор українського офісу міжнародного інвестиційного банку Morgan Stenley.
При виборі членів Консультативної ради ми керуємося трьома чіткими критеріями: наявність бездоганної міжнародної репутації, величезного практичного досвіду, готовність і бажання брати активну участь в управлінні діяльністю Фонду.
 
- Переконали. І все-таки, навіщо успішному бізнесменові Ахметову таке
громадське навантаження як Фонд? Це більше виглядає як старт передвиборної кампанії.
 
- Створенням подібного роду організацій займалися й займаються великі бізнесмени всього світу. Якщо подивитися на провідні мозкові центри Америки і Європи, то це дуже часто - одне ім'я засновника. Наприклад: Брукінгс, Карнегі, Рокфеллер тощо. Що стосується Ріната Леонідовича Ахметова, то, я думаю, є дві причини, які становлять його мотивацію. Перша. Це громадська відповідальність великого бізнесмена перед країною. Не випадково Сорос сказав, що мільйонер робить гроші, а мільярдер - історію.
Друга. У створенні Фонду є здорова прагматична основа. Ахметов - великий бізнесмен, і чим успішніша та стабільніша країна, тим успішніший та стабільніший його бізнес. Крім того, він переконаний, що країні потрібне економічне зростання, тільки тоді життя кожного громадянина України буде кращим.


Жанна БАРИШНІКОВА