Питання 1. Кілька тижнів тому в Україні стрімко почав падати долар. Діючий уряд на питання про ревальвацію переадресував в Нацбанк. І все-таки, чи має потребу гривня у зміцненні? І наскільки вигідно зараз зберігати заощадження в доларах?
(Галина Студеннікова, Газета «Сьогодні»)

Відповідь: З теоретичної точки зору, більше гнучкий обмінний курс, контрольований у межах визначеного НБУ валютного коридору, міг би допомогти нівелювати інфляційний тиск, обумовлений припливом капіталу та зростанням цін на імпорт. При цьому змінний курс - лише один із необхідних важелів зниження інфляції, поряд зі зміцненням фіскальної дисципліни, підвищенням ступеня незалежності НБУ й контролем темпів зростання споживчого кредитування. В умовах світового зниження курсу долара, впровадження змінного курсу гривні дійсно, у короткостроковому періоді, швидше за все, призведе до її зміцнення відносно долара. Більша частина експертів єдині у думці, що такий захід необхідний, незважаючи на його можливий тимчасовий негативний вплив на конкурентоспроможність українських експортерів.

Із практичної точки зору, таке рішення, будучи елементом монетарної політики, перебуває у віданні НБУ. Незалежність НБУ є міжнародно визнаним принципом і важливою умовою забезпечення довгострокової макростабільності. Саме цим можна пояснити той факт, що питання про можливу ревальвацію гривні уряд переадресує НБУ.

Щодо питання про зберігання заощаджень у доларах. Фонд не дає таких рекомендацій. Прийняття будь-яких інвестиційних рішень неминуче несе в собі ризик. Крім фундаментальних економічних факторів, на міжнародний валютний ринок (і відповідно на курси валют) впливає безліч інших факторів, які неможливо спрогнозувати. Інакше кажучи, неможливо точно пророчити, у якій валюті вигідно зберігати заощадження в середньостроковому періоді.

Питання 2. Не могли б автори Концепції прокоментувати наступні питання: дилему темпів і якості зростання, дилему макростабільності та високої динаміки розвитку, а також перспективи виходу з моделі імітаційного і входу в поствідновне зростання? Прокоментуйте також, наскільки споживчий бум «небезпечний» в Україні.
(В. А. Литвицький, Керівник Групи радників Глави Нацбанку)

Відповідь: Як відомо, екстенсивне зростання, тобто зростання за рахунок залучення в економічний оборот додаткових ресурсів, у певних ситуаціях може забезпечити більше швидкий ефект, чим інтенсивне зростання, тобто зростання за рахунок підвищення продуктивності цих ресурсів. На відміну від багатьох розвинених країн, в Україні ще не повністю вичерпані можливості для екстенсивного зростання, наприклад залучення в економічний оборот додаткових земельних площ, активації виробничих потужностей, що простоюють або є недовантаженими, збільшення зайнятості, тощо. Однак кількість незадіяних ресурсів не нескінченна, і основним джерелом зростання в довгостроковій перспективі може бути тільки підвищення продуктивності праці, що і має стати основним пріоритетом розвитку. Відповідно, темпи інтенсивного зростання не можуть залишатися нескінченно високими, однак саме інтенсивна модель забезпечуватиме стабільність зростання й розвитку.

Високі темпи екстенсивного зростання економіки також неминуче пов'язані з небезпекою її перегріву, коли кількість ресурсів недостатня для задоволення швидко зростаючого внутрішнього попиту. Зараз в Україні спостерігається саме така ситуація, коли збільшення виробництва й імпорту не встигає задовольнити зростаючий внутрішній попит. Парадоксально, що на тлі буму внутрішнього попиту, викликаного зростанням зарплат, роздачею готівки населенню, сплеском споживчого кредитування, відбувається вповільнення темпів економічного зростання й прискорення інфляції - це ще раз доводить, що реальне зростання вимагає не тільки підвищення попиту, але в першу чергу підвищення продуктивності.

Щодо дилеми макростабільності та високої динаміки розвитку, то відповідь на це питання сильно пов'язана з попередньою. Якщо висока динаміка розвитку забезпечується за рахунок екстенсивного збільшення ресурсної бази економіки, то рано або пізно це призведе до перегріву на ринках факторів виробництва (праці, землі, нерухомості, енергії, природних ресурсів тощо), а це, у свою чергу, призведе до сплеску інфляції. Відповідно, доведеться це зростання гасити для запобігання гіперінфляції та тривалій економічній стагнації в майбутньому. Якщо ж динаміка розвитку в першу чергу забезпечується інтенсивним способом (тобто зростанням продуктивності залучених факторів виробництва), то й тиск на ринку менш твердий, і стійка динаміка розвитку цілком може поєднуватися з відносно керованою інфляцією. Потрібно мати на увазі, що навіть у цьому випадку відбувається підвищення загальної привабливості економіки і відповідний інвестиційний бум, і подорожчання активів, однак це в меншому ступені спричиняє споживчу інфляцію.

Щодо питання дилеми переходу в інноваційну модель зростання, то тут варто відзначити, що будь-яка розвиваюча економіка спочатку проходить через екстенсивну фазу зростання, що спрямована на максимальне використання існуючих ресурсів. У міру наближення до меж екстенсивного зростання, найбільш передові підприємства й галузі економіки починають переходити в інтенсивну модель зростання, спрямовану на максимально ефективне використання наявних ресурсів. Уже на цій фазі починає відбуватися значне інноваційне зрушення, спрямоване на підвищення продуктивності праці й ресурсів. Подальший же розвиток у міру використання первинного ресурсу продуктивності буде вже пов'язаний з більш масштабною продуктовою інновацією - але це викликає потребу у зовсім іншій якості економіки. На наш погляд, українська економіка перебуває у стані переходу від екстенсивної моделі розвитку в інтенсивну модель, і цей перехід ще не завершено. Що стосується наступного переходу - з інтенсивного до інноваційної фази, то для цього буде потрібно як мінімум 10-15 років успішного розвитку, хоча й в окремих секторах інноваційний розвиток може початися й раніше.

Питання 3. Шановні колеги! Скажіть, будь ласка, у чому переваги запропонованої вами Концепції економічного розвитку України до 2015 року у порівнянні з запропонованою Урядом Ю.В.Тимошенко програмою так званого «Українського прориву». Спасибі!
(без підпису)

Відповідь: У нашої Концепції й у програми «Український прорив» досить багато спільних цілей. Однак програма «Український прорив» створювалася як політичний документ, тому вона більше соціально-орієнтована. Уже згодом вона була покладена в основу програми нинішнього Уряду. Крім того, програма «Український прорив» більшою мірою передбачає державну присутність в економіці. Наша Концепція - строго економічна програма, орієнтована на економічний розвиток як основу зростання добробуту країни. Вона більш глибоко пророблена, пріоритизована і послідовна.

Питання 4. Чому у Вашій програмі практично відсутня соціальна тематика?
(без підпису)

Відповідь: Ми цілком свідомо не включили соціальну тематику до нашої програми. Це наш свідомий вибір. Наша Концепція має строгий економічний фокус і спрямована на забезпечення стабільного економічного зростання в довгостроковій перспективі. Ми переконані: якщо вдасться сформувати міцну економічну базу, тобто, замість того, щоб нарізати той самий пиріг різними способами, наростити сам пиріг, то будь-який уряд зможе ефективно вирішувати соціальні програми.

Питання 5. Чи та це програма, що розроблялася ще з урядом Януковича?
(без підпису)

Відповідь: Ми не розробляли програму для Януковича. Наша Концепція - це позиція й бачення Фонду. Вона не пов'язана ні з яким урядом або партією. Із урядом Януковича ми працювали за окремими напрямками, де наші погляди й погляди уряду збігалися. Робили йому так звану технічну допомогу, тобто, залучали консультантів для роботи над конкретними планами й конкретними програмами. Ми бачимо такий підхід як спосіб роботи з будь-яким урядом.

Питання 6. Чи залучалися до розробки концепції вітчизняні організації й експерти? Якщо так, то хто? Якщо ні, то чому?
(Ігор Луценко, керівник проекту «Економічна правда», газета «Українська правда»)

Відповідь: Так, залучалися. Основними критеріями відбору експертів для нас були професіоналізм і репутація. Ми знали, що задіяні нами експерти відомі, їх поважають в Україні. Я хочу підкреслити, що Фонд намагався інкорпорувати думку максимальної кількості експертів, працюючи над фінальною версією концепції.

І все-таки, за той строк, поки йшла розробка концепції, нам удалося залучити не всіх фахівців. Саме тому ми збираємося організовувати відкриті суспільні обговорення, залучаючи до них експертів, представників всіх галузей і рівнів влади, представників бізнесу й громадськості, щоб всі думки були почуті й ураховані.

Питання 7. Пані Ізосімова!
Комплімент за професійну якість дискусії! Економічний романтизм і прагнення до ідеальної програми економічного розвитку зобов'язує до вільної думки й відчиняє двері для нового діалогу. Однак, чи можливо при цьому досягнення шуканого системного результату без аналізу й оцінок інших ризиків:
1) нестабільності та інституціональної конфліктності політичного режиму (влада як найбільш досконалий спосіб створення доданої вартості та ін.);
2) модерування економічного розвитку тіньовим гіпертрофованим сектором економіки;
3) переважаючого корупційного податку на суспільство;
4) депресії системно-формуючих інноваційних галузей економіки.
(С. Гавриш)

Відповідь: Із самого початку розробка концепції велася з урахуванням економічних і політичних реалій в Україні. Більше того, заходи, запропоновані в концепції, саме й спрямовані на подолання таких негативних явищ як нерозвиненість основ ринкової економіки, надмірні бар'єри для функціонування бізнесу, відсутність стимулів розвитку інноваційних галузей.

Що стосується нестабільності цілей - ми вважаємо, що без створення «суспільного попиту» на реформи цей фактор буде складно здолати. Тому ми збираємося організувати широку суспільну дискусію навколо необхідних економічних перетворень, а також плануємо займатися їхньою популяризацією.

Для досягнення мети економічного розвитку за рахунок підвищення продуктивності праці концепція пропонує вирішувати не тільки проблеми макрорівня (макроекономічна нестабільність, надлишкова частка держвласності й т.п.), але й проблеми мікрорівня (високе адміністративне навантаження на бізнес, виборче правозастосування, надлишковий протекціонізм і т.п.). Саме ці проблеми призводять до відходу частини бізнесу в «тінь», а також до системної корупції. Тому, щоб знизити частку тіньової економіки та знизити корупцію, треба системно й послідовно працювати над усуненням цих бар'єрів, що ми й постаралися відбити в Концепції.

Щоб досягти реальних результатів, важливо уникнути розпилення ресурсів. Зусилля розроблювачів конкретних програм дій і необхідна фінансова підтримка повинні бути сконцентровані на вирішенні корінних проблем розвитку, що полягають, головним чином, у відсутності умов для нормального функціонування ринку. Коли базові умови будуть створені, це призведе до значного скорочення багатьох існуючих негативних економічних і політичних явищ. Наприклад, формування функціонуючого ринку землі й нерухомості, із простими та прозорими правилами гри, уже істотно знизить корупцію в цій сфері. Удосконалення податкової системи й податкового адміністрування допоможе вивести частину економіки з тіні, а також знизити корупцію.

Питання 8. Поздоровляю засновника Фонду й директора Фонду!
Вперше в новій історії України бізнес робить інвестицію в суспільний розвиток без жодної надії на популістський ефект.
Бажаю, щоб Фонд ставши українським Heritage чи CPS.
Прекрасна Ваша системність.
Провально, що Ви боїтеся рухати інституційну десов'єтизацію.
Як Ви будете працювати з державним управлінням?
І все-таки браво, браво!
(Віра Нанівська)

Відповідь: Ми хотіли би працювати з органами державної влади двома способами.
По-перше, залучати представників виконавчої й законодавчої влади до публічного обговорення програми економічних перетворень, залучати їх до суспільної дискусії. Саме через організацію суспільних дискусій, через залучення до цієї дискусії представників влади, громадські організації й незалежні дослідницькі центри беруть активну участь у формуванні порядку денного.

І, по-друге, ми прагнутимемо співробітничати із владою з тих напрямків, з яких нам удасться погодити наші позиції й погляди. Досягнення згоди навіть з окремих напрямків реформ дозволить Фонду перейти до практичного співробітництва з органами виконавчої влади, надаючи їм свої наробітки й ресурси.

Питання 9. Керівництво Фонду ще раз транслювало ваше бажання працювати поза політикою. Але чи був зворотний зв'язок після подібної заяви на презентації у грудні від Президента України, прем'єра та інших представників інституцій? І яких заходів уживатиме Фонд, якщо бажання співробітничати від них не піде? Спасибі.
(Філь Римма Едуардівна, Генеральний директор, Головний редактор, заслужений журналіст України, видавничий дім «Донецькі новини»)

Відповідь: Так, ми ще раз підтверджуємо, що Фонд «Ефективне Управління» - позапартійна організація і не співробітничає з жодною з політичних партій. При цьому ми націлені на роботу і з урядом, і з парламентськими комітетами, і з Інститутом Президента. Займаючись розробкою довгострокових економічних програм, ми зацікавлені у співробітництві із найрізноманітнішими представниками органів державної влади, експертами, фахівцями, незалежно від їхніх політичних поглядів і переконань.

Однак, ми добре розуміємо, що для успішної реалізації довгострокових економічних програм, для проведення успішних перетворень, крім наявності політичної волі в органів державної влади, а також їхньої згоди з принципово важливих питань української економічної політики, необхідний попит на реформи з боку громадськості. Ми хочемо стати певною платформою для системної дискусії з усіма інститутами громадянського суспільства. І в кожному разі будемо спрямовувати зусилля на цю роботу.

версія для друку

Фонд «Ефективне Управління» вул. Кудрявська, 23-Ф Київ, 04053, Україна Приймальня: +380 44 501 41 00 PR-відділ: +380 44 501 41 07 Факс: + 380 44 501 41 05    e-mail: feg@feg.org.ua