Висока якість людського капіталу - необхідна умова економічного зростання. Тому виїзд кваліфікованої робочої сили за кордон традиційно вважають великою проблемою країн, що розвиваються, які програють у конкуренції за кадри більш розвиненим країнам. Водночас, за умов глобалізації з'являється новий погляд на проблему «витоку розумів»: еміграція кваліфікованих кадрів дає можливість країнам-донорам здобути істотні переваги. У сучасному світі країна може розвиватися як за рахунок внутрішнього людського капіталу, так і за рахунок використання власних людських ресурсів за кордоном. «Витік розумів» із країни традиційно вважають загрозою економічному розвитку. Водночас, потенційні вигоди від еміграції кадрів не враховуються

Чи може економіка України отримати вигоди від еміграції талантів? Чи повинна країна стимулювати еміграцію та підвищувати ефективність взаємодії зі співвітчизниками в інших країнах, або ж варто сфокусуватися на утриманні талановитих людей у країні?

Аргументи «за»

Професіонали високої кваліфікації, емігрувавши у більш розвинені країни, надалі сприяють припливу на батьківщину інвестицій, технологій, ідей і більш ефективних стандартів впровадження бізнесу. Виїзд за кордон дає можливість талановитим людям знайти краще застосування своїм здібностям, а також акумулювати фінансові ресурси й напрацювати ділові зв'язки, яких вони навряд чи змогли би набути на батьківщині. Таким чином, повернувшись, вони можуть принести набагато більше користі Україні, а державі набагато менше доведеться витрачати коштів на створення необхідних умов для розвитку талантів усередині країни. Крім того, тимчасовий виїзд студентів і вчених для участі у дослідженнях та проектах підвищує кваліфікацію вітчизняних дослідників і сприяє інтеграції України до світового науково-технічного й освітнього співтовариства.

Одного разу емігрувавши, фахівці можуть повернутися до країни з новими навичками, знаннями та ресурсами
Емігранти сприяють просуванню вітчизняних товарів і послуг на світовому ринку. Зберігши ділові зв'язки на батьківщині й отримавши доступ до ресурсів закордонних ринків, емігранти, їхні контакти та репутація, стають ланкою між вітчизняними виробниками й закордонними споживачами. Для прикладу: індійці, які працюють у Кремнієвій долині, істотно сприяли проникненню індійських ІТ-компаній на американський ринок.

Емігранти просувають вітчизняні товари та послуги на світовому ринку, підвищують упізнаваність країни
Можливість еміграції стимулює розвиток вітчизняного ринку праці, спонукає українців отримувати конкурентоспроможну освіту з метою знайти роботу за кордоном. У результаті, не всі з них виїдуть, частина залишиться в країні, поповнивши економіку й науку висококласними фахівцями. З іншого боку, в умовах «витоку фахівців» роботодавці змушені постійно розвиватися й поліпшувати умови праці для залучення й утримання співробітників. Можливість еміграції стимулює бажання отримати гарну освіту, а роботодавців змушує поліпшувати умови праці

Аргументи «проти»

Еміграція фахівців високого класу призводить до вимивання людського капіталу. Створюється хибне коло, коли кожному наступному поколінню доводиться навчатися і переймати навички в людей з дедалі нижчою кваліфікацією. В результаті, в країні знижується продуктивність праці, падає конкурентоспроможність у сфері залучення інвестицій у високотехнологічні галузі, й економіка замикається на виробництві товарів з низькою доданою вартістю. Якщо через еміграцію країна втратить критичну масу добре освічених і діяльних людей, вона потрапить до замкненого кола деградації робочої сили й виробництва, для виходу з якого будуть потрібні набагато більші ресурси, аніж для створення умов для роботи талановитим людям, доки вони ще є в країні.

«Витік розумів» призводить до деградації людського капіталу й економіки країни
Дефіцит кваліфікованих кадрів, що виникне в країні через еміграцію, збільшить витрати вітчизняних компаній на робочу силу. Компаніям важко знайти високоякісних професіоналів багатьох спеціальностей, часто доводиться залучати кадри з-за кордону. Це збільшує собівартість товарів і послуг, робить їх менш конкурентоспроможними на світовому ринку. Крім того, дефіцит якісних кадрів утворюється й у державному управлінні. Це зменшує ефективність держапарату й ускладнює процес проведення необхідних реформ. Дефіцит кадрів збільшує витрати економіки й ускладнює її реформування

Країни витрачають великі кошти на створення необхідної медичної, освітньої й наукової інфраструктури для забезпечення створення у країні якісного людського капіталу. В Україні подібні соціальні видатки становлять третину державного бюджету. Якщо ж висококваліфіковані фахівці, які виросли в країні, у тому числі завдяки подібній державній підтримці, емігрують до інших країн, то країна втрачає можливості капіталізувати свої видатки і плодами її вкладень скористаються економіки інших країн. Країна не отримує віддачі від своїх вкладень у людський капітал

Питання про потенційні вигоди від еміграції висококваліфікованих кадрів для України обговорюватиметься на публічних дебатах, які Фонд «Ефективне управління» організовує разом із британською компанією Intelligence Squared 22 вересня 2011 року в Києві.
__________________________________________________________________________________________

Деякі факти щодо професійної міграції

• Більшість патентних заявок багатьох американських компаній були подані іноземними громадянами; для прикладу, 64% в GE і 60% в Cisco (Global Talent Risk, ВЭФ с BCG, 2011).
• У 2010 році відповідно до всесвітньої оцінки потік грошових переказів трудових мігрантів досяг 440 млрд. дол., у тому числі 53 млрд. дол. в Індію та 51 млрд. дол. в Китай (найвищий показник), а також приблизно 5 млрд. дол. в Україну. (Звіт по міграцію та розвиток, Всесвітній банк, 2011).
• В першій половині 2000-х частка студентів з Китаю, які виїздили на навчання за кордон, залишалась стабільною (більше 100 тис. на рік), незважаючи на те, що відсоток тих, хто повернувся, завжди був низьким - приблизно 25% (Sciencenet.cn, 2011). Однак у 2009 році вперше показник тих, хто повернувся до Китаю, перевищив 100 тис. На сьогодні приблизно 81% дослідників Китайської академії наук, 54% вчених Китайської інженерної академії та 72% старших дослідників, задіяних у 863 китайських програмах, є професіоналами, які навчалися за кордоном і повернулися на батьківщину. (Китайська асоціація повернених з-за кордону, 2010).
• Кількість спеціалістів з науковим ступенем, хто офіційно виїхав з України, скорочується приблизно у 1,5 рази кожні два роки, з кінця 1990-х. (Держслужба статистики, 2009).
• Андрій Гейм та Костянтин Новосьолов, які у 1990-х роках виїхали з СРСР/Росії, у 2010 році отримали Нобелівську премію з фізики.

версія для друку

Фонд «Ефективне Управління» вул. Кудрявська, 23-Ф Київ, 04053, Україна Приймальня: +380 44 501 41 00 PR-відділ: +380 44 501 41 07 Факс: + 380 44 501 41 05    e-mail: feg@feg.org.ua