Концепція економічного розвитку України
Сприяння органам державної влади у процесі розробки та впровадження економічних реформ
Щорічне дослідження конкурентоспроможності регіонів України
Сприяння регіонам України у розробці та впровадженні стратегій економічного розвитку
Публічні дебати на теми розвитку економіки та бізнесу в Україні
Україні вільний ринок із ЄС вигідніший від Митного союзу, чи так це?
Збільшення держвидатків відверне 2-у хвилю кризи в Україні
Україна занадто бідна для розвитку зеленої енергетики
Економічні реформи допоможуть подолати корупцію в Україні
Еміграція висококваліфікованих кадрів є корисною для економіки України
Проведення великих спортивних змагань зміцнює економіку країни
Столиця – пріоритетний центр економічного розвитку країни
Вільний ринок землі – загроза українському селу
Державна медицина краща за приватну
Міжнародна конференція: «Що таке свобода слова?»
Туризм - пріоритетний сектор української економіки
Розвиток інновацій потребує державного фінансування
Капіталізм не виправдав очікувань на пострадянському просторі
Спеціальні економічні зони необхідні для підвищення конкурентоспроможності України
Українські ВУЗи готують неконкурентоспроможних випускників
Україна не подолає кризу без Росії
Децентралізація підвищить конкурентоспроможність регіонів
Україна має провести податкову реформу незважаючи на кризу
Під час кризи держава повинна припинити підтримку підприємств
Криза - найкращий час для довгострокових економічних реформ
Ринок сільськогосподарських земель потрібен Україні вже сьогодні
Сприяння в підготовці ЧЄ з футболу в Україні «ЄВРО-2012»



29.05.2012
Фонд «Эффективное управление» проводит публичные дебаты на тему: «Богатые должны платить более высокие налоги»
11.05.2012
Союз на газовій основі
07.05.2012
Питання «хліба» і свободи
07.05.2012
Через Запад на Восток
26.04.2012
Игорь Гончаренко: "Киев должен активно работать над привлечением внешних финансовых ресурсов"
всі новини

Бюлетень №24 Публічні дебати: «Економічні реформи допоможуть подолати корупцію в Україні»

Бюлетень №23 Публічні дебати: «Еміграція висококваліфікованих кадрів є корисною для економіки України»

Бюлетень №22 Публічні дебати: «Столиця - пріоритетний центр економічного розвитку країни»

Бюлетень №21 Публічні дебати: "Вільний ринок землі – загроза українському селу"




Чи потрібно державі припинити підтримку підприємств під час кризи, обговорюватиметься під час дебатів, які проводить Фонд «Ефективне Управління» разом із Intelligence Squared (Лондон) 11 червня 2009 р. у Києві.

Час кризи - час неминучих змін. Головне завдання держави та бізнесу - адаптація до цих змін із найменшими втратами і створення умов для швидкого посткризового зростання. Як це зробити - питання досить непросте. Держава може прийняти дві позиції: регулятора, що дозволяє кризі природно розорити неконкурентоспроможні підприємства, які не можуть упоратися із проблемами поодинці. Друга роль - помічника, що надає підтримку економічним суб'єктам у важкі часи, щоб вони змогли пережити кризу. Кожний із двох підходів має своїх прихильників і супротивників, свої аргументи «за» і «проти». Світовий досвід не дає однозначної відповіді на це питання. Принципи економічної політики держави розрізняються в різних країнах, і суперечка між ліберальним підходом і моделлю регульованої економіки триває.

Прихильники позиції держави - регулятора вважають, що немає рації підтримувати неефективні підприємства: чим раніше вони підуть із ринку, тим швидше їхнє місце займуть посядуть нові, більш ефективні компанії. У такому разі криза виконує функцію, що санує, дозволяючи вижити тільки по-справжньому конкурентоспроможним підприємствам. Швидкість цього процесу визначає швидкість оздоровлення економіки та її адаптації до нових умов. Допомога держави спотворює здорову конкуренцію, породжуючи утриманські настрої. Під час кризи потрібно заощаджувати кошти, направляючи їх винятково на майбутнє зростання; поїдання дефіцитних ресурсів неприпустиме. Відповідно до цього підходу, природне банкрутство неефективних підприємств прискорює перерозподіл економічних ресурсів - інвестицій, кадрів, підприємницької ініціативи - у більш конкурентоспроможні сектори. Цей процес знімає як прямий фінансовий тягар субсидування з держави, так і непрямий із сильних галузей економіки, вивільняючи кошти для довгострокових інвестицій, реструктуризації, інновацій і соціальної підтримки населення. Підприємства, не здатні впоратися із проблемами самостійно, повинні піти з ринку, а не розраховувати на підтримку платників податків. Тільки так, відповідно до цієї позиції, Україна зможе гарантувати свою конкурентоспроможність після кризи.

Прихильники іншого підходу затверджують, що держава не може допустити руйнування підприємств в умовах економічної й політичної кризи і повинна надати їм максимальну підтримку. Багато підприємств, навіть якщо вони і виявилися неефективними, забезпечують зайнятість сотням тисяч людей. У багатьох випадках це містоутворюючі підприємства, тобто безальтернативні роботодавці. Без державної підтримки їхнє банкрутство може призвести до масового безробіття й відповідних соціальних наслідків. Під час кризи потік інвестицій вичерпався, тому створити нові робочі місця вкрай складно. Допомагаючи цим компаніям утриматися на плаву, держава дає шанс успішно розвиватися після кризи.
Відповідно до цієї позиції, банкрутство одного підприємства може викликати ефект доміно – розорення партнерів з бізнесу (клієнтів і постачальників) і навіть конкурентів. Тому, допомагаючи одному підприємству, держава надає підтримку цілому галузевому кластеру.
Крім цього, відмова держави від підтримки підприємств може призвести до безповоротної втрати складних майнових і технологічних комплексів, а також кадрового потенціалу в ряді стратегічних галузей, наприклад в авіабудуванні, приладобудуванні, хімічній промисловості. Ці унікальні комплекси і є потенційним фундаментом для майбутнього економічного зростання. На думку прихильників цього підходу, сліпе проходження ліберальної моделі економічної політики під час кризи може призвести до необоротних наслідків.

Примітка

Під державною підтримкою підприємств маються на увазі заходи прямого та прихованого субсидування, такі як пільги, субсидії, протекціоністські заходи, регулювання цін і тарифів, податкові канікули тощо.

Під конкурентоспроможністю мається на увазі здатність підприємства створювати, виробляти і продавати товари та послуги, цінові й нецінові якості яких більш привабливі, ніж в аналогічної продукції конкурентів (з доповіді Всесвітнього економічного форуму).

версія для друку


Фонд «Ефективне Управління»
вул. Кудрявська, 23-Ф Київ, 04053, Україна
Приймальня: +380 44 501 41 00 PR-відділ: +380 44 501 41 07 Факс: + 380 44 501 41 05   
e-mail: feg@feg.org.ua
© 2007 - 2010 Foundation for Effective Governance. All rights reserved.
© 2007 - 2010 design and implementation by mc design.