Питання, чи може Україна дозволити собі податкову реформу під час кризи, обговорюватиметься під час дебатів, які проводить Фонд «Ефективне Управління» разом із Intelligence Squared (Лондон)
9 вересня 2009 р. у Києві

Україна має одну із найбільш несприятливих для провадження бізнесу податкових систем у світі, посідаючи одне з останніх місць у рейтингу податкових систем Всесвітнього банку. Подібна ситуація перешкоджає залученню прямих іноземних інвестицій, підриває конкурентоспроможність українських компаній і сприяє збереженню вкрай високої частки тіньового сектору економіки, що досягає, за різними оцінками, 50% ВВП.

У той час як необхідність самої реформи не заперечується, економічна криза змусила багатьох замислитися про доцільність її реалізації зараз. Світовий досвід не дає однозначної відповіді на запитання про те, чи варто проводити перетворення податкової системи під час економічного спаду. З одного боку, криза - унікальна можливість реалізувати давно назрілі зміни як заходи щодо порятунку країни. З іншого боку, криза багаторазово підвищує ризики, властиві глибоким перетворенням: невдача може призвести послаблену економіку до катастрофи.

Аргументи прихильників податкової реформи під час кризи ґрунтуються на думці, що зрозуміла й передбачувана податкова система - одна із найважливіших складових ділового клімату країни, що надалі відіграватиме визначальну роль у залученні необхідних для виходу із кризи ресурсів. Зокрема, розробка й ухвалення податкового кодексу, з одного боку, знижує надмірний тягар податкового адміністрування на підприємствах, вивільняючи ресурси, з іншого боку, зменшує корупцію та тіньову економіку, сприяючи збільшенню надходжень до державного бюджету. Все це надзвичайно важливо в умовах економічного спаду і дефіциту бюджету.

Крім цього, негайне впровадження податку на нерухомість - одна з можливих складових реформи - створить додаткове джерело фінансування для місцевих бюджетів, дотримуючи при цьому принцип соціальної справедливості. Основний тягар податку ляже на заможних громадян, які володіють найдорожчою нерухомістю в країні, а отримані кошти зможуть бути витрачені самоуправліннями на відновлення зношеної інфраструктури ЖКГ, доріг, соціальні потреби.

Противники негайної податкової реформи вважають, що можливе послаблення твердої фіскальної дисципліни неминуче призведе до значного зменшення надходжень до бюджету, які й без того скоротилися. Це унеможливить виконання соціальних зобов'язань і реалізацію інвестиційних програм, необхідних для подолання кризи. В умовах критичної ситуації уряд повинен бути гнучким, у тому числі і в управлінні податковими платежами. Ухвалення податкового кодексу позбавить уряд можливості регулювати податкову систему в «ручному» режимі - через ухвалення постанов. Отже, уряд не зможе оперативно реагувати на зміни економічної й фіскальної ситуації, а така оперативність надзвичайно важлива в період кризи.

Крім цього, адаптація до нових правил податкового обліку збільшить навантаження на керівництво підприємств у той момент, коли всі зусилля спрямовані на виживання. Перехід на нову систему податкового обліку, заміна існуючої нормативної бази та традиційного розуміння податкового регулювання вимагатиме від підприємств перенавчання співробітників і технічного переоснащення. Витрати часу й коштів, а також ризик штрафних санкцій за порушення нових правил ускладнить роботу багатьох сотень підприємств, особливо середнього бізнесу. Податкова реформа необхідна, але проводити її треба тільки після досягнення стабільності в економіці.

Довідка

Головні проблеми української податкової системи полягають у високому податковому навантаженні на бізнес, значних непрямих витратах на виконання податкових норм із боку платників податків і непослідовному застосуванні норм із боку податкових органів

• Ефективна податкова ставка на бізнес становить більше 57% від прибутку, у порівнянні з 46% у середньому по країнах ОЕСР, 38% у Польщі й 29% в Ірландії
• Через складність податкової системи компанії, які платять податки в Україні, змушені затрачати в 11 разів більше часу на виконання податкових вимог, чим компанії в розвинених країнах
• Нормативний дисбаланс прав податкових органів і платників податків, а також зловживання податкових органів призводять до непослідовного застосування податкових норм і масового уникання податків

У цей час в експертному співтоваристві й серед представників органів державної влади існує загальне розуміння суті податкової реформи. Її головними цілями є: 

1. Зниження прямого та непрямого податкового тягаря на бізнес до середнього рівня країн Центральної Східної Європи 
2. Підвищення ефективності податкового адміністрування для зменшення розмірів тіньової економіки 
3. Підвищення рівня фінансової самостійності місцевих самоуправлінь

Досягнення цих цілей вимагає розв’язання таких першочергових завдань:

• Ухвалення податкового кодексу, що інтегрує розрізнені нормативні акти податкового права в єдине зрозуміле джерело податкового регулювання, а також усуне суперечливі й неоднозначні норми
• Скорочення кількості платежів і зборів
• Удосконалювання адміністрування оподатковування 
• Відновлення балансу прав платників податків і податкових органів, зменшуючи, таким чином, можливості для зловживань 
• Впровадження єдиного соціального платежу, перехід на електронну форму звітності та передача функцій збору єдиному колектору 
• Спрощення обліку податку на прибуток із підприємств шляхом зближення принципів податкового та бухгалтерського обліку 
• Впровадження податку на нерухомість

версія для друку

Фонд «Ефективне Управління» вул. Кудрявська, 23-Ф Київ, 04053, Україна Приймальня: +380 44 501 41 00 PR-відділ: +380 44 501 41 07 Факс: + 380 44 501 41 05    e-mail: feg@feg.org.ua