Наталія Ізосімова є директором українського фонду "Ефективне управління" - незалежної організації з розробки суспільно-політичних програм. Фонд фінансує найзаможніша людина в Україні Рінат Ахметов.

Політична нестабільність, інфляція та податки шкодять глобальній конкурентоспроможності країни

Як деяким державам вдається досягти довгострокового економічного зростання та підвищувати життєві стандарти, у той час як інші не можуть цього зробити? Що визначає життєві стандарти народу в тій або іншій країні, включаючи Україну?
Глобальний рейтинг конкурентоспроможності, підготовлений Всесвітнім економічним форумом, дає відповіді на ці питання, вивчаючи фактори, які дозволяють економікам досягти стійкого зростання та довгострокового процвітання. Зростання має велике значення, оскільки воно підвищує доходи, поліпшуючи, таким чином, життєві стандарти громадян країни і знижуючи бідність. Цей же набір факторів визначає і рівень національної конкурентоспроможності.

Цього року Україна посідає 72 місце зі 134 країн. Відповідно до глобального рейтингу, Україна знаходиться між Марокко й Філіппінами, випереджаючи багато країн Африки й Латинської Америки. Разом з тим, країна значно відстає від ЄС-15 (перші члени ЄС) і демонструє 4-й результат серед СНД після Росії, Казахстану й Азербайджану. Як і раніше, лідирують у рейтингу Сполучені Штати, за якими ідуть Швейцарія, Данія, Швеція, Сінгапур, Фінляндія й Німеччина.

Документ слугує важливим інструментом для осіб, що формують політичний курс у багатьох країнах. Він відображає сильні та слабкі сторони економік, допомагає відслідковувати прогрес і встановлювати пріоритети реформ на національному й регіональному рівнях. Особливо це важливо для нових ринкових економік. Крім того, звіт дає бізнесу інформацію, необхідну для усвідомлених рішень зі стратегічних інвестицій.

Багато країн використовують звіт про конкурентоспроможність Всесвітнього економічного форуму як платформу для діалогу між владою й бізнесом. Гарний приклад використання Глобального індексу для впливу на стратегічний порядок денний подала Національна рада Хорватії з питань конкурентоспроможності. Прем'єр-міністр Хорватії зробив рекомендації, які маються на увазі у звіті, складовою частиною власного економічного порядку денного. Саудівська Аравія - це ще один приклад того, як звіт і подальше обговорення на рівні громадськості та влади дозволили країні піднятися на 8 позицій за один рік ( 2007-2008) до 27 місця зі 134 країн.

ВЕФ оцінює конкурентоспроможність країн уже майже три десятиліття, з 1979 року. Постійно підвищуючи якість економічних досліджень і методологію, ВЕФ згодом розвився у найбільш визнану й шановану організацію у світі. З огляду на всесвітнє визнання глобального рейтингу конкурентоспроможності ВЕФу й той факт, що його основне завдання зі сприяння економічному зростанню збігається з місією Фонду «Ефективне Управління» (ФЕУ), фонд запропонував партнерство Всесвітньому економічному форуму для реалізації цього проекту в Україні. Уже другий рік ФЕУ розробляє й публікує звіт про конкурентоспроможність України, застосовуючи для цього методологію й рекомендації Всесвітнього економічного форуму. Фонд планує проводити це дослідження й у майбутньому.

Необхідно відзначити, що звіт про конкурентоспроможність України є унікальним для країни. Він спрямований не тільки на вивчення конкурентоспроможності держави в цілому, але охоплює й окремі регіони. Цього року в нього ввійшли 15 українських регіонів (областей), на відміну від 12 торік, які представляють всі географічні території України з різними економічними структурами.

Результати демонструють, що існує велика різниця в конкурентоспроможності українських регіонів. Кращі показники цього року в Києва, за яким ідуть Одеська, Запорізька й Дніпропетровська області. Результати Львівської та Донецької областей трохи вищі середнього регіонального значення, у той час як Крим, Житомир і Закарпаття показують рівень нижчий середнього. Цікаво те, що перші 5 українських областей рейтингу не поступаються за показниками країнам східної Європи, які недавно приєдналися до ЄС, таким як Польща й Угорщина, у той час як інші регіони знаходяться на одному рівні з Ганою, Таджикистаном і Бурунді.

Відповідно до методології ВЕФ, конкурентоспроможність України оцінювалася на основі факторів, політик та інститутів, що мають найбільше значення для економічного зростання країни. Усього фахівці досліджують 113 різних змінних, згрупованих у 12 категорій - так званих складових конкурентоспроможності. Це - якість державних і громадських установ, інфраструктура, макроекономічна стабільність, система охорони здоров'я та початкової освіти, вища освіта і професійне навчання, ефективність ринку товарів, праці та фінансів, рівень оснащеності новими технологіями, розмір ринку, рівень розвитку бізнесу й інноваційного потенціалу. Такий універсальний підхід дозволяє оцінити країни та регіони з дуже різними економіками: малими й великими, розвиненими й тими, що розвиваються, сільськогосподарськими і промисловими. У випадку з Україною, результати говорять про необхідність поліпшувати базові фактори, щоб мати можливість наздогнати більш розвинені держави.

Окремі дані для звіту беруться з офіційних джерел, інші - з опитування керівників провідних компаній. З 15 найбільш проблемних факторів для ведення бізнесу в регіоні респондентів попросили вибрати 5 і розташувати їх у порядку убування від 1 (найбільш проблемний) до 5. Результати розраховувалися для країни в цілому й окремих регіонів зокрема. Відповідно до дослідження, цього року 5 основних перешкод для ведення бізнесу в Україні містять у собі: нестабільність державної політики, інфляцію, рівень оподатковування, корупцію й доступ до фінансування.

Звіт має на увазі, що основні реформи необхідно спрямувати на створення більш сприятливого бізнес-середовища для компаній в Україні, які повинні сприяти іноземним і внутрішнім інвестиціям. Удосконалювання бізнес-клімату безпосередньо пов'язане з такою складовою як оснащеність новими технологіями. Важливо розуміти, що для стимулювання зростання країни технології не обов'язково повинні вироблятися саме в ній. Для України здатність засвоювати іноземні технології ще більш важлива, чим їх власне виробництво.

Прямі іноземні інвестиції можуть стати основним способом передачі технологій та ноу-хау. Сектор мобільної телефонії – чудовий приклад галузі, зростання якої стало можливим з появою нових іноземних інвесторів.

У цілому, звіт про конкурентоспроможність України - це не набір рекомендацій, а інформація, необхідна для ухвалення усвідомлених і розумних рішень і встановлення пріоритетів в області реформ. Є безліч прикладів країн, які, здійснивши правильні реформи й обравши вірний політичний курс, змогли істотно скоротити або викорінити бідність і підвищити життєвий рівень громадян за одне покоління. Однією з них є Південна Корея. З 1975 по 2005 ця держава збільшила дохід на душу населення в 15 разів і перетворилася з переважно сільської та непромислової країни у технологічно розвинену економіку.

Україна зберігає великий потенціал для зростання, набагато вищого за її нинішній рейтинг. Криза дає унікальну можливість країні об'єднати зусилля й реалізувати вже давно назрілі структурні реформи для підвищення національної конкурентоспроможності. Успіх залежатиме від дій і готовності уряду з проведення цих ключових реформ.

Наталія Ізосімова є директором українського фонду «Ефективне Управління», - незалежної організації з розробки суспільно-політичних програм. Фонд фінансує найзаможніша людина в Україні Рінат Ахметов. Основна мета фонду полягає у сприянні розробці довгострокових національних економічних програм для України. З Наталією Ізосімовою можна зв'язатися електронною поштою: feg@feg.org.ua