|
Куди та з ким іти країні
Напевно, не випадково саме в день інаугурації Януковича проходила дискусія, організована Фондом «Ефективне управління» разом із компанією Inttelligense Squared (Лондон). Щоправда, твердження, узяте як її тема («Україна не подолає кризу без Росії»), здавалося щонайменше занадто категоричним і навіть трохи для України образливим. А чому не порушити питання інакше: «Росія не подолає кризу без України»? У всякому разі в Києві воно звучало би набагато коректніше.
Але насправді організатори не збиралися нікого дражнити. Про це може свідчити хоча б те, що прес-реліз за підсумками дискусії вони озаглавили так: «Україна має створити сприятливі умови для всіх зовнішньоекономічних партнерів». Отут майже все прийнятно, крім слова «має». А електронний варіант прес-релізу, який можна прочитати на сайті Debaty.org, названий і зовсім правильно: «Україні порадили поліпшити інвестклімат». Із цього б, як говориться, і починали... Всі були би «за».
Перед початком обговорення «День» запитав у директора Фонду Наталії Ізосімової, яку точку зору в цій дискусії підтримує особисто вона. «Фонд тут не для того, щоб висловлювати якусь свою власну позицію в дискусії, - сказала Ізосімова. - Ми хочемо залучити людей з різними точками зору й організувати ефективну дискусію й узагалі показати приклад того, як потрібно її провадити. Це - одне з головних завдань усього нашого проекту «Дебати». Ми хочемо сформувати нову культуру суспільної дискусії. Щоб вона була цивілізованою, аргументованою, навіть у тому разі, якщо носить характер суперечки».
І дійсно, розмова був цікавою. Проросійський тандем «за» складався із президента Icon Private Equity Кирила Дмитрієва й управляючого директора групи компаній «Трійка Діалог» (Росія) Євгенія Гавриленкова. Обоє вони називали себе інвесторами і з позицій економічного прагматизму переконували присутніх, що всім буде спокійніше, а Україні краще (у плані одержання грошей, технологій і ринків), якщо наша країна приєднається до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану.
Український екіпаж за назвою «проти» становили народний депутат Андрій Шевченко і політолог, директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Кость Бондаренко. Їхні тези полягали в тому, що Росія, звісно, велика країна, але не настільки, щоб Україна могла зациклитися винятково на відносинах із нею. Вихід із кризи - справа українського бізнесу, і він із цим упорається. А що стосується нових технологій, то й Україна, і Росія не можуть ходити за цим одна до іншої, оскільки не в наших країнах, вони, на жаль, створюються. Крім того, росіянам нагадали про численні невдачі, які трапилися (аж ніяк не з вини української сторони) під час співробітництва, яке планувалося в авіабудуванні та інших областях.
Вийшло, що Україна в цій суперечці виглядала переконливішою. Якщо до дискусії рахунок голосування «за», «проти» і «не знаю» з проблеми «Україна не подолає кризу без Росії» був 26:55:19, то після обговорення став 28:63:9. Як говориться, коментарі зайві. Але ми все-таки наведемо думки деяких учасників:
Леонід РУБАНЕНКО, президент Союзу податкових консультантів України:
- Я «за» Митний союз і «за» економічну співдружність. У першу чергу з Росією, а потім ще й з іншими країнами, що становлять для нас економічний інтерес. Це Польща, Іспанія, Німеччина - зона нашої економічної взаємодії. Але не ЄС у цілому. Я би по черзі брав. Тому що ЄС живе вже за своїми економічними законами, за якими і сам ще не навчився жити, а нам би бажано мати відносини з тими людьми, у яких уже усталені економічні закони та підходи. І якщо ми з ними зможемо знайти щось спільне, то нам із ними обов'язково треба мати союз.
Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку:
- У дискусії брали участь люди, які ратують за розвиток відносин із Росією, і люди, які вважають, що в цій справі є ряд обмежників, які не дозволяють цього робити. У тому числі зайшла розмова про єдиний митний простір. Мені цікаві доводи тих, хто були «за» у тому розумінні, що вони розглядають Росію, російський капітал і російський ринок як гарний ринок, гарну можливість для одержання інвестицій, а російського партнера - як зручного, добре знаючого наші порядки. Йому також зрозумілі наші ризики. І все це абсолютно правильно. Але головне питання все-таки не в цьому: потрібно знати, яке середовище, у якому можуть відбуватися всі ці відносини. У цьому плані я перелічу кілька пунктів, які вважаю принциповими. Перший із них полягає в тому, що російська економіка історично розвивалася не інтенсивно, а екстенсивно, постійно розширюючись у просторі. Це її природна властивість: вона завойовувала простір і тим самим збільшувала дохід держави та свої доходи. Експансіоністська спрямованість - це властивість російської держави. Другий факт, який важливо враховувати, це те, що російський капітал перебуває сьогодні в більшій залежності від держави, чим, скажемо, західний. Він навіть реалізує цілі, поставлені державою, і це необхідно враховувати нам.
Дві ці обставини важко відбити у вітчизняному законодавстві, однак, повторюю, ураховувати їх необхідно. Не можна говорити, що нам однаково, який інвестор - французький, іспанський або російський - до нас прийде. Так, у них є спільні властивості. Так, капіталу завжди має сенс бути там, де йому вигідно. Але російський капітал, крім цього, ще виконує визначені державою завдання. Це активний гравець на нашому ринку. Це потенційно небезпечно завжди. У цьому - наш ризик. Адже ми повинні здійснювати у своїй державній політиці інтереси України, але не інтереси іншої держави. Я не хочу сказати, що це ворожі інтереси. Просто в нас виникає потенційний конфлікт інтересів, який необхідно враховувати, коли ми обговорюємо питання, добре або погано нам разом із Росією виходити із кризи. Коли ми говоримо про якісь комерційні справи, то добре б, щоб ті, хто їх підписує з нашої сторони, були знайомі з історією Росії та з описаною вище залежністю російського капіталу від держави. Ну й тим більше, політика української держави не може не враховувати ці властивості. Нам, звісно, потрібно використовувати всі переваги нашого сусідства, близькість і розуміння на ринках, але не можна забувати і про ризики. Експансіоністська спрямованість - це специфічний ризик, який виходить від нашого великого партнера та сусіда.
Віталій Княжанський
Газета "День"
|
| « повернутися |
 |
Фонд «Ефективне Управління»
вул. Кудрявська, 23-Ф Київ, 04053, Україна
Приймальня: +380 44 501 41 00 PR-відділ: +380 44 501 41
07 Факс: + 380 44 501 41 05
e-mail: feg@feg.org.ua |
|
