|
Які реформи готує Янукович
Експерти вже давно вишикувалися в ряд, щоб дати новому Президентові поради з реформування економіки й не тільки. Щоправда, всі рішення,...
...які вони пропонують, або стосуються непершорядних проблем, або схожі на політичне самогубство.
Одним із перших підписаних Віктором Януковичем на посаді Президента указом став документ про створення Комітету з економічних реформ, який найближчим часом повинен розробити загальнодержавну стратегію реформ, визначитися із пріоритетами, механізмами та напрямами. По суті, цим документом Президент визнає, що в його команди поки немає конкретного плану дій і його ще належить придумати. А передвиборну програму, написану у кращих українських традиціях, навряд чи можна серйозно розглядати як такого. У свою чергу й українські, і міжнародні експерти заздалегідь поклопоталися і створили відразу кілька програм першочергових змін
ПРО СОЦІАЛКУ НІ СЛОВА
Найбільш реалістичними у плані виконання можна з упевненістю вважати пріоритети, розставлені фондом «Ефективне Управління». Їх реалістичність ґрунтується в першу чергу на тому, що фонд є структурою Рината Ахметова, а виходить, виконання запропонованого - певною мірою побажання основного інвестора Партії регіонів. Та й той факт, що секретарем створеної Януковичем комісії стала Ірина Акімова, говорить багато про що.
Основна проблема полягає в тому, що програма розвитку України, прописана фондом, порядком застаріла. Вона була створена ще 2007 року разом з експертами McKinsey & Company і враховувала перспективи розвитку української економіки на момент підйому. Щоправда, восени минулого року McKinsey & Company спробувала освіжити документ, провівши дослідження «Поновлення економічного зростання України». Але поради міжнародних експертів виявилися далекі від досконалості - забагато загальних фраз, малозастосовних до наших реалій. У підсумку місяць тому представники фонду озвучили своє бачення розміщення економічних пріоритетів на 2010 рік. Таких набралося сім, і всі вони, на думку авторів, можуть бути виконані вже цього року й не вимагають значних ресурсів.
Перше - це реформа банківського сектору. Причому, не якісь там зміни повноважень НБУ, а повна перебудова фінансової системи, що у майбутньому повинна бути заснована на декількох великих або на більшій кількості середніх банків. Наскільки така структура буде прийнятною для України, залежить від способів її впровадження. Через поступову концентрацію капіталу, що підстьобується як конкуренцією, так і посиленням регулятивних вимог Центробанку, пройшла основна частина країн Східної Європи. І більшість експертів схиляються до думки, що 179 банків, з яких частка кожного з останньої сотні близька до нуля, - це забагато. Однак різка зміна структури банківської системи (менш чим за рік) може виявитися серйозним шоком.
Другий напрям - це ухвалення Податкового кодексу, при розробці якого основний упор буде робитися не на ставки, а на адміністрування податків. Якщо Віктор Янукович у передвиборній програмі наголошував на зниженні ПДВ до 17% і податку на прибуток до 19%, то автори концепції реформ явно розуміють - говорити про це в період тотального дефіциту бюджету безглуздо. Набагато доцільнішим було би впровадження, скажемо, автоматичного відшкодування ПДВ, що передбачено передвиборною програмою. Інше питання, хто з команди Януковича цим буде займатися, особливо якщо врахувати, що цей пункт також має на увазі «мінімізацію сваволі податкових органів». До речі, з мінімізацією сваволі пов'язаний і третій пункт - спрощення провадження бізнесу. Скорочення строків і процедур одержання дозвільної документації через принципи єдиного вікна й мовчазної згоди, скасування третини ліцензій, сувора регламентація перевірок держорганами аж до мораторію - все це де-юре вже зроблено, але як це все запрацює на практиці? Принцип єдиного вікна в нас уже діє п'ять років, але, як визнають економісти, на виході це не зовсім те, що передбачалося. Приміром, при відкритті бізнесу, крім реєстрації у держреєстратора, однаково доводиться ходити за довідками в податкову, соціальні фонди, органи статистики тощо.
Четвертий напрям - це зняття мораторію на продаж земель сільгосппризначення та створення ефективного ринку землі. На думку авторів концепції, це має залучити мільярди інвестицій в Україну. Не заперечуючи цю тезу, хотілося би відзначити різницю в підходах в експертів і політиків команди Януковича. Саме з подачі перших обіцянка скасувати мораторій з'явилася в передвиборній програмі нового Президента. А з подачі других Віктор Федорович заявив, що такий крок можливий тільки після ухвалення законів про земельний кадастр і ринок земель, тобто фактично не раніше 2012 року. Експерти фонду «Ефективне Управління» упевнені, що для функціонування ринку землі вже є нормативно-правова база й особливі законодавчі ініціативи не потрібні. «Необхідна, звісно, єдина електронна система земельного кадастру, але її створення - це тривалий процес, який може відбуватися паралельно діючому ринку», - уважають фахівці.
Якщо попередні напрями реформ були хоч якось близькі народу, то інші три - це сфери винятково бізнесових і політичних інтересів. Зокрема, впровадження інституту державно-приватного партнерства як бази для розвитку інфраструктури з подальшим висновком, що масштабні інфраструктурні проекти дозволять пожвавити металургію та будівельну галузь. Вимога про вдосконалювання процедури банкрутства, яка у нас може тягтися роками, теж приваблива винятково для бізнесу. А от сьомий пріоритет - реформування держапарату - несе в собі скоріше політичний заклик відмовитися від кадрових чищень. Спадкоємність проробленої роботи й поділ політичного рівня керівництва від рівня держапарату - гарне гасло, спроби провести подібну реформу на початку 2000-х зазнали краху. Тоді посади держсекретарів у міністерствах повинні були забезпечити поділ виконавчої вертикалі й політичної, але за фактом вийшов нуль. Уже зараз Віктор Янукович перейменував Секретаріат Президента в Адміністрацію саме з метою вигнати всіх колишніх співробітників. Здається, незважаючи на всі поради, нові міністри вчинять так само.
У цілому потрібно відзначити, що експерти фонду Ахметова намагалися не торкатися хворобливих для суспільства питань, розуміючи, що зробити це в перший рік президентства Януковича, тим більше, у рік, коли визначатиметься влада на місцях, нереально. У їхніх планах немає соціальних реформ, пропозицій знизити видатки бюджету або збалансувати Пенсійний фонд. І, дійсно, їхні реформи можна проводити винятково на політичній волі, без особливих фінансових уливань. От тільки найбільш актуальні сьогодні зовсім інші питання.
ТРАДИЦІЙНІ РЕФОРМИ ПРИРЕЧЕНІ
А незалежні експерти завзято не бажають зрозуміти, що реформувати систему, виходячи тільки з економічної доцільності, відкинувши політичний фактор, в Україні неможливо. Ще у вересні минулого року була створена Міжнародна комісія незалежних експертів, яка взялася написати програму дій для майбутнього президента (за гроші Швеції та Нідерландів). У підсумку програму «Пропозиції для України: 2010 - час реформ» писали 23 експерти, серед яких старший науковий співробітник Інституту Петерсена, відомий фахівець в області вивчення економіки країн Східної Європи Андерс Аслунд. Минулого тижня цей союз експертів презентував своє бачення реформ на найближчий рік. І тільки за двома пунктами вони збігаються із запропонованими фондом «Ефективне Управління». У першу чергу це стосується дерегуляції бізнес-середовища і створення вільного ринку купівлі-продажу сільгоспземель. Щодо першого пункту, на відміну від пропозицій фонду, які вже частково виконані, група експертів упевнена, що тільки спрощенням дозвільної системи не обійтися. Потрібно ставити глобальну мету, наприклад, на 40 позицій піднятися в рейтингу провадження бізнесу (зараз у рейтингу Doing Business Україна перебуває в самому кінці списку - на 181-му місці з 183 країн). Що цікаво, досягти цього, на думку експертів, можна, зокрема, за рахунок урівнювання всіх суб'єктів бізнесу в податкових правах і обов'язках. Здебільшого, це означає не тільки скасування податкових пільг, але й ліквідацію спрощеної системи оподатковування. А це вже прямо протилежне тому, що обіцяв Віктор Федорович.
Серед інших першочергових реформ, запропонованих групою експертів, більша частина теж неактуальна для рядових українців. Приміром, реформа газового сектору, що включає в себе як лібералізацію галузевого ринку з допуском на нього газових трейдерів, так і підвищення цін на енергоносії для населення. І якщо пункт про серйозне структурне реформування «Нафтогазу» і поділ його на транспортну, видобувну складові та ту, яка поставляє, мало цікавий обивателеві, то підвищення цін може обернутися серйозним нерозумінням з боку електорату. Віктор Янукович, незважаючи на кількаразові заклики, у своїх обіцянках був категоричний: підвищення поки чекати не варто (що зафіксував й уряд Тимошенко, а скасувати це рішення означає потрапити під піар-обстріл «бютівців»).
Ще одна цікава порада - серйозне скорочення видатків бюджету, що включає безліч соціальних реформ - від підвищення пенсійного віку як мінімум на п'ять років до впровадження єдиного соціального податку й усунення дефіциту Пенсійного фонду, а також скасування пільгових пенсій залежно від професії. Впровадження обов'язкового недержавного пенсійного страхування має стати справою найближчих двох-трьох років. «Потрібно розуміти, що публічні фінанси України найближчими роками перебуватимуть під пресом кредитних виплат. Тому нарощування соціальних видатків неприпустиме. Прийшов час поставити конкретну стелю - відсоток до ВВП, який не повинна перевищувати соціалка. А в перспективі - поставити всі держфінанси в залежність від максимально можливого відсотка ВВП, який можна на них витратити», - відзначають експерти. За їхніми підрахунками, на пенсії країна витрачає 16% ВВП - найвищий у світі показник, що вдвічі перевищує європейський рівень. Але на підвищення пенсійного віку Янукович категорично не піде - це його електорат. Єдиний соціальний податок - можливо, але скоріше як реверанс убік бізнесу, а не як реформа системи соціального забезпечення. Урізування пільгових пенсій неможливе, тому що вони жорстко захищені Конституцією, яка забороняє стискувати вже існуючі блага. А скоротити соцвидатки реально можна, лише скасувавши цю норму Основного Закону, на що однієї волі гаранта недостатньо.
До списку реформ, які повинні пройти в політичній системі, потрапили необхідність впровадження відкритих списків на виборах, публічного фінансування виборчих кампаній, переходу на мажоритарну систему на місцевих виборах. Досить радикальною виглядає пропозиція відмовитися від необхідності обов'язкових 226 голосів для ухвалення всіх законів у Верховній Раді. «Це правило можна залишити лише для дуже важливих, конституційних документів. Для інших же досить більшості від присутніх у залі депутатів», - говорять міжнародні аналітики. Втім, тоді губиться весь сенс існуючої політичної системи, зав'язаної на більшості в парламенті. Тим більше методи, якими народні обранці можуть не допускати колег із інших фракцій на засідання для проведення потрібних рішень, вже занадто непередбачені. Тому поки від такої реформи напевно доведеться відмовитися, політики такого не зрозуміють.
А от люди можуть не оцінити адміністративно-територіальну реформу, яку радять завершити до кінця 2011 року, скоротивши при цьому кількість сільських адміністративних одиниць і витрати на утримання бюрократичних апаратів у них. Експерти пропонують також перейти на конкурсне формування керівництва органів влади з доведенням його зарплат до ринкового рівня винагороди топ-менеджерів з повною залежністю доходів від ефективності на займаній посаді.
Для реалізації всіх цих реформ, на думку аналітиків, має бути створено окремий комітет при уряді, очолюваний віце-прем'єром і наділений ледве чи не надзвичайними повноваженнями й істотним бюджетом. Причому в комітеті не має бути представників інших відомств, які підлягатимуть реформі, наприклад з Мінфіну або Мінекономіки. Можна тільки здогадуватися, які метаморфози можуть відбутися в українських реаліях з таким органом. Наприклад, є ризик перетворення його на ще один громіздкий бюрократичний апарат, через який під виглядом реформ будуть проводитися ті ж лобістські ініціативи. Не кажучи вже про те, що готовності серед професійних економістів обійняти цю посаду, тим самим поховавши будь-які перспективи політичної кар'єри, поки не спостерігається.
Вікторія Пода, Юрій Щербіна
Коментарі
|
| « повернутися |
 |
Фонд «Ефективне Управління»
вул. Кудрявська, 23-Ф Київ, 04053, Україна
Приймальня: +380 44 501 41 00 PR-відділ: +380 44 501 41
07 Факс: + 380 44 501 41 05
e-mail: feg@feg.org.ua |
|
