В Україні оновлюється банкрутне законодавство, і зараз самий час зацікавленим компаніям узять участь у його формуванні

Робоча група, до складу якої входять представники Союзу криза-менеджерів України, Національної профспілки арбітражних керуючих, Центру комерційного права, Фонду ефективного управління, ряду юридичних компаній, народні депутати, розробляє проект нової редакції Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Необхідність розробки нового "закону про банкрутство" (так ще з 1990-х років називають зазначений вище документ) пояснюють тим, що чинний Закон не сприяє головному своєму постулату: відновленню платоспроможності підприємства. "Ще п'ять років тому Закон виконував свою функцію для економіки: підприємства з великими боргами перед державою та працівниками ліквідувалися й розпродавалися, а на їх місці з'являлися нові. Нині, особливо у кризовий час, завдання Закону інше: підтримати боржника з метою оздоровлення", - відзначає учасник робочої групи, президент Союзу криза-менеджерів України (м.Київ; поєднує арбітражних керуючих і фахівців із банкрутства; з 2001 р.) Павло Михайліді.

Той факт, що в Україні процедура банкрутства в більшості випадків закінчується ліквідацією боржника, підтверджує і статистика судових рішень (див. "Процедури..."). При цьому вимоги кредиторів, за даними юристів, у найкращому разі погашаються на 10%. "Закон про банкрутство використовується в основному для обміну кредиторів і держави, а також для виведення активів із привабливих підприємств", - запевняє пан Михайліді. Як результат, довіри до процедури банкрутства як механізму відновлення платоспроможності зараз немає навіть у фахівців (суддів, юристів, арбітражних керуючих, консультантів тощо). Кожний з опитаних БІЗНЕСом експертів довільно зміг назвати з півдесятка положень, які необхідно змінювати в чинному законодавстві про банкрутство. Причому, респонденти умудрилися навіть не дублювати один одного, тож в цілому спірних положень можна нарахувати більше півсотні.

Процедури

Учасники робочої групи поки зосередилися на проробленні двох ключових положень нової редакції Закону "Про відновлення платоспроможності...": на процедурах банкрутства, а також на повноваженнях, обов'язках і правах їх виконавців - арбітражних керуючих.

У першу чергу фахівці пропонують чітко прописати строки процедур банкрутства. Нагадаємо: діюча редакція Закону "Про відновлення платоспроможності..." передбачає, що процедура розпорядження майном боржника триває 6 місяців, а санація або ліквідація - 12. Але при цьому ухваленням суду всі три процедури можуть бути подовжені на 6 місяців, і кількість таких подовжень Закон не обмежує (див. "Юрист - про терміни" на стор.28). "Основною проблемою поточної редакції Закону є можливість роками затягувати процедуру банкрутства на певних етапах. При розробці нового законопроекту ми ставимо за мету не скоротити терміни процедур, а мінімізувати можливості для затягування процесу як такого", - підкреслює учасник експертної групи із розробки нового закону про банкрутство, радник юридичної компанії Cliftord Chance (м.Київ: з 2008 р.) Олексій Сошенко. У законопроекті планується не тільки детально прописати строки, але й визначити підстави для можливості подовження кожної процедури. До речі, процес оздоровлення підприємства фахівці пропонують взагалі не обмежувати в часі. "Збори кредиторів одержать право самостійно визначати такий термін, виходячи з обраних ним заходів відновлення платоспроможності боржника, покладених в основу тана реструктуризації ", - відзначає пан Сошенко.

Виконавці

Крім того, учасники робочої групи пропонують повністю змінити на законодавчому рівні підхід до навчання та ліцензування арбітражних керуючих. На думку директора Центру комерційного права (м. Київ, громадська організація; з 2000 р.) Валентини Данішевської, відсутність профільного законодавства, у якому були би передбачені вимоги до арбітражного керуючого, їхні права, обов'язки та ступінь відповідальності за пророблену роботу, підриває авторитет професії: "У чинному Законі про банкрутство арбітражним керуючим відведена лише одна стаття, у той час як роботу подібних професій - нотаріусів і адвокатів - регулюють окремі спеціальні закони".

Дійсно, сьогодні арбітражний керуючий перебуває над законом: якщо такий фахівець завдав своїми діями (або бездіяльністю) збиток підприємству, його можуть, у найкращому разі, позбавити ліцензії, а компенсувати збитки його ніхто змусити не може.

Видати ліцензію арбітражного керуючого можуть майже будь-якій людині. Директор Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки Юліан Хорунжий, чиє відомство, до речі, і видає ліцензії таким фахівцям, запевняє, що в Україні є арбітражні керуючі, яких готують спеціально під конкретні проекти (навіть під один-єдиний проект): "Сьогодні підготовка та ліцензування таких фахівців занадто спрощена: можна одержати сертифікат усього за 2 тижні". За словами чиновника, у країні близько 3 тис. ліцензованих арбітражних керуючих, але лише 1,8 тис. з них реально працюють. А в Союзі криза-менеджерів України нарахували всього 900 практикуючих арбітражних керуючих.

Учасники робочої групи пропонують передбачити в законопроекті можливість створення саморегулюючих організацій (СРО) арбітражних керуючих (у Росії така система працює вже 8 років): якщо арбітражний керуючий завдасть шкоди підприємству, то відповідати за його дії буде СРО, учасником якої він є. Крім батога для арбітражного керуючого в новій редакції Закону планується передбачити і пряники, а саме, матеріальну зацікавленість у фінансовому оздоровленні боржника. "Наприклад, можна встановити премії у вигляді відсотка від суми приросту активів підприємства ПОСМ санації", - відзначає адвокат, керівник юридичного напрямку консалтингової компанії "Пруденс" (м.Харків; з 1993 р.; 20 чол.) Руслан Кальницький.

Видіння

Опитані БІЗНЕСом незалежні (які не входять до робочої групи) фахівці з питань банкрутства відзначили ще ряд "мертвих" норм чинного Закону "Про відновлення платоспроможності...". Зокрема, нечітко сформульовані положення про оздоровлення підприємців - фізичних осіб і держпідприємств; про досудову санацію та санацію боржника його керівником тощо. "Необхідно усунути нечіткі та суперечливі формулювання по всьому тексту Закону, зокрема, щодо правових наслідків мораторію на задоволення вимог кредиторів, правового статусу кредиторів, чиї вимоги забезпечені законом. Крім того, треба врегулювати питання відчуження майна під час процедур санації та ліквідації", - відзначає юрист юридичної компанії "Jurimex" (м.Київ; з 2003 р.; близько 30 чол.) Любомир Питель.

Для забезпечення ж реальної законодавчої підтримки підприємств на шляху до фінансового оздоровлення фахівці пропонують дозволити боржникові "продавати" свої борги, а кредиторові та санатору - заперечувати сумнівні в їхніх очах угоди боржника. Фактично до кінця 2009 р. у вітчизняному законодавстві та на практиці було відсутнє поняття "цесія" (поступка права вимоги в процедурі банкрутства). Лише 18 грудня 2009 р. пленум Верховного Суду України ухвалив постанову "Про судову практику у справах про банкрутство", якою дозволив перехід прав кредиторів із грошових зобов'язань іншим особам на всіх стадіях процедури банкрутства. Але, за словами арбітражного керуючого, радника адвокатської компанії Arzinger (м.Київ; юридичні послуги; з 2002 р.; 70 чол.) Олександра Серебрякова, це положення ще не знайшло свого практичного застосування: "Доцільно законодавчо закріпити можливість покупки боргів у процедурі банкрутства. Це приведе до встановлення ринкового характеру процедури, а на практиці значно спростить і скоротить процес банкрутства в цілому".