Експерти презентували законопроект про банкрутство, який спробує змінити систему регулювання галузі

3 березня в місті Києві за сприяння Фонду «Ефективне управління» та агентства Nords PR Ukraine відбувся круглий стіл, на якому до уваги бізнесових ЗМІ було презентовано проект нового Закону про відновлення платоспроможності боржника (про банкрутство). На зустрічі із журналістами члени робочої групи, що розробляли відповідний законопроект протягом 2009 року розповіли про переваги нового акту, а також розкрили перспективи його прийняття Верховною Радою України у майбутньому. Але про все по черзі…
Так, експерти, до числа яких входили судді, юристи, арбітражні керуючі та представники юридичних компаній наголосили на моральній застарілості чинного Закону та необхідності приведення процедури відновлення платоспроможності боржника в Україні до рівня кращих світових практик. На їхню думку, перш за все необхідно скоротити тривалість і вартість процедури банкрутства, поліпшити відсоток відшкодування вимог кредиторам, а також забезпечити реальну спрямованість процедури банкрутства на відновлення платоспроможності потенційно спроможних підприємств. Зокрема, дані цілі й передбачає новий законопроект.

ІНВЕСТОР
Відкриваючи захід, модератор круглого столу - старший менеджер проектів Фонду «Ефективне управління» Андрій Лобач пояснив, чому процедура банкрутства вважається ключовою для всіх інвесторів, що мають бажання увійти на ринок України. Так, за умов ринкової економіки вхід на ринок має бути легким, але в той же час вихід з ринку також має бути прозорим. Адже інвестор повинен бути впевнений, що його інтереси будуть захищені державою у випадку, якщо бізнес виявиться невдалим.
За словами пана Лобача, подібні реформи є дуже складними, а тому мають висвітлюватися в засобах масової інформації, аби підготувати суспільство до відповідних змін та пояснити діловому співтовариству, яку користь ці зміни принесуть для бізнесу.
Андрій Лобач пояснив, що на сьогоднішній день Фонд чекає коментарів та висновків від міжнародних експертів, зокрема представників Світового банку та міжнародних корпорацій, які також входили до вищевказаної робочої групи. Найближчим часом вони мають вивчити законопроект і надати йому свою оцінку. Він також наголосив на відкритості та готовності розробників проекту вислухати всі зауваження до результатів своєї роботи, обговорити та врахувати їх. За його переконанням, законопроект про банкрутство має бути справедливим для всіх учасників ринку та вирішити старі проблеми, що скопилися на сьогоднішній день.
Необхідність впливу нововведень законопроекту на інвестиційну привабливість України підтвердив і радник юридичної фірми Clifford Chance Олексій Сошенко. На його думку, в період кризи іноземні підприємці стали обережніше та уважніше вивчати українське законодавство про банкрутство, усвідомлюючи існування великого ризику, за якого український контрагент може потрапити у процедуру банкрутства. Відповідно може виникнути питання – які права в цьому разі будуть в іноземного інвестора. Пан Сошенко зізнається, що в багатьох інвесторів широко відкриваються очі, коли ті дізнаються про деякі особливості українського законодавства, включаючи й закон про банкрутство. Тому завданням групи було вдосконалення механізму банкрутства та санації. Зокрема, проектом усувається норма, за якої в разі пропуску місячного терміну після публікації про справу про банкрутство вимога кредитора автоматично вважається погашеною.

АРБІТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ
Анатолій Вязовченко, голова національної профспілки арбітражних керуючих розповів, які проблеми в роботі арбітражних керуючих намагається вирішити відповідний законопроект. За його словами, коли розроблявся чинний закон, передбачалося, що арбітражний керуючий буде перш за все кризовим менеджером, який зможе раніше за всіх угледіти критичну ситуацію в економіці підприємства та спробує не допустити його ліквідацію, застосувавши свої знання та досвід. Проте згодом перевагу почали віддавати саме ліквідаційному процесу, оскільки процедура відновлення платоспроможності потребує ранньої діагностики, ще до того моменту, коли підприємство вийшло на критичний етап. У зв’язку з цим змінилася й діяльність арбітражних керуючих, які стали передусім ліквідаторами. Багато з них, хто займався даною діяльністю початку цього десятиліття, змінили роботу й стали топ-менеджерами великих компаній. Зі слів пана Вязовченка, на сьогоднішній день в Україні зареєстровано біля 3 тисяч ліцензій арбітражних керуючих, проте, за різними оцінками, постійно працює у цій галузі лише приблизно 500 спеціалістів.
Розробляючи новий закон, члени робочої комісії намагалися вирішити цілий ряд проблем, що стосуються організації роботи арбітражних керуючих, зокрема: питання належної винагороди арбітражного керуючого, ризиків в його роботі, значної кількості справ, порушених за ініціативою податкових органів, права арбітражного керуючого на відпочинок. Крім того, на думку розробників, занадто легкою є процедура позбавлення арбітражного керуючого ліцензії. Нагадаємо, що сьогодні позбавлення арбітражного керуючого ліцензії усуває його від всіх справ, у яких він бере участь, хоча перевірка може стосуватися лише однієї справи. І навіть якщо йому поновлять ліцензію, до справи, яку арбітражний керуючий вів раніше, він повернутися не зможе.

СУД
Ще один фахівець, що входив до групи з розробки проекту - суддя господарського суду Харківської області Андрій Швидкін розкрив присутнім деякі проблеми, що виникають у ході розгляду судових справ з процедури банкрутства. Він вказує, що проблеми зустрічаються сьогодні на кожній стадії процедури банкрутства. Крім того, норми різних законів, що були прийняті після Закону «Про відновлення платоспроможності…» та стосуються даної процедури, між собою абсолютно неузгоджені, а інколи зустрічаються навіть повні взаємовиключення деяких їхніх положень. Зокрема, було прийнято закон про введення мораторію на продаж майна державної власності, закон щодо порядку погашення податкових зобов’язань перед бюджетом, маса змін вносилася до закону про виконавче провадження.
Також, на його думку, виникає багато проблем, пов’язаних із затягуванням справи про банкрутство в суді, коли сторони зловживають своїми процесуальними правами на оскарження рішень.

СИСТЕМА
Партнери консалтингової групи «Пруденс» Яна Бугримова та Руслан Кальницький у свою чергу пояснили журналістам, яким чином законопроект спробує вирішити всі озвучені експертами проблеми процедури банкрутства. Пані Бугримова вказує: «У законопроекті ми звернулися до питання регулювання цього ринку, яке на сьогоднішній день є повністю державним. А це неправильно. До професійних ринків, наприклад, належать цінні папери, діяльність аудиторів, діяльність страховиків. Й в усіх цих сферах існують елементи саморегулювання. У арбітражних керуючих таких елементів регулювання ж немає. Коли професійна діяльність людей, що мають володіти глибокими знаннями контролюється виключно державними органами, поєднується декілька негативних моментів. Зокрема, чиновники не є такими професіоналами, як ті люди, яких вони перевіряють, адже вони не повинні складати кваліфікаційний іспит. Отже, законопроектом ми намагаємося змінити систему регулювання даної галузі. Ми не відмовляємося від держаного регулювання, а лише пропонуємо з’єднати державне регулювання та саморегулювання, у залежності від того, хто буде ефективніше виконувати ту чи іншу функцію: бізнес або держава».
У побудові системи регулювання діяльності арбітражних керуючих та розподілі функцій між державною та бізнесом автори законопроекту виходять з того, що учасники ринку є більш професійними, ніж державний апарат. Тому функція професійного контролю, функція допуску на ринок та виходу з нього за проектом передані саморегулювальним організаціям. У той же час неможливо, щоб система залишалася зовсім без державного апарату, тому автори намагаються знайти баланс інтересів. Так, професійні саморегулювальні організації перевірятимуть своїх членів, але державний орган у свою чергу контролюватиме самі професійні організації, щоб ті виконували свої функції ефективно та добросовісно. Тобто Державний Департамент з питань банкрутства замість підконтрольних 3 тисяч арбітражних керуючих, за якими немає можливості сьогодні слідкувати, отримає, наприклад, 10 підконтрольних професійних організацій. У такий спосіб створюється багаторівнева чітка система контролю.
Законопроектом фахівці також намагаються врегулювати питання страхування професійної діяльності арбітражних керуючих. Тому, система солідарної відповідальності арбітражних керуючих була запропонована проектом у концепції компенсаційного фонду, до якого кожен член професійної організації сплачує свій внесок. Якщо хтось з професіоналів допускає у своїй діяльності порушення, що призводить до збитків підприємства, то саме з цього фонду буде сплачуватися відповідна компенсація.
Інше важливе питання підняте в проекті – стажування осіб, що мають отримати ліцензію арбітражного керуючого. Наразі 7 днів, які передбачені чинним законом для такого стажування замінені законопроектом на термін 3 років стажування, де особа буде проходити практику в інших учасників ринку.
Також законопроект намагається вирішити таке питання, як публічність арбітражних керуючих. На сьогоднішній день аби перевірити репутацію певного арбітражного керуючого Ви лише можете ввести його ім’я в Google, подивившись, чи не фігурувало його ім’я в певних скандальних справах. Але цього звичайно ж замало! У свою чергу законопроект передбачає створення спеціального веб-сайту, на якому потрібні дані Ви зможете перевірити у спеціальній електронній базі.
Вивчаючи досвід зарубіжних країн при розробці закону експерти намагалися скомпілювати регулювання з різних моделей та створити власну систему, у залежності від особливостей національного законодавства, правової культури, менталітету та інших факторів. Ті непогані доробки, що є в чинному законі, автори нового проекту намагалися зберегти, щоб кардинальним образом не ламати всю процедуру банкрутства.
Наостанок, після обговорення деяких нововведень процедури банкрутства журналістами було підняте питання щодо шансів цього законопроекту потрапити на розгляд до Верховної Ради, оскільки на розгляді у парламенті й так вистачає проектів з вдосконалення відповідного механізму. Проте Андрій Лобач запевнив, що до всіх проектів, які розробляються Фондом «Ефективне управління» разом з експертами в будь-якому випадку залучаються представники державної влади – суб’єкти законодавчої ініціативи. Тому, відповідна робота розпочинається лише в тому разі, якщо відповідна реформа знаходить схвалення серед політиків.

Коментарі експертів

«Вихід з ринку теж має бути прозорим»

Андрій Лобач
Старший менеджер проектів Фонду «Ефективне управління»

Ця реформа є однією з найскладніших реформаторських зусиль Фонду, адже даний законопроект складається з 180 сторінок тексту є однією з найважливіших сторін бізнес-клімату і якщо Ви подивитеся на вимоги багатьох міжнародних організацій, зокрема Світового банку, то вони досить наполегливо радять Україні реформувати систему банкрутства та прийняти новий закон, оскільки старий працює досить неефективно.
Світовий банк націлений саме на нашу процедуру банкрутства, тому що в ринкових відносинах досить багато говориться про те, як увійти на ринок та зареєструвати підприємство, про чесну конкуренцію та податки. І це вірно, адже вхід на ринок має бути легким. Але у той самий час, вихід з ринку теж має бути прозорим. І інвестору важливо бути впевненим, що його інтереси будуть захищені, у тому числі, якщо його бізнес виявиться невдалим.
Він має знати наперед, що частину грошей, які він вкладе в бізнес у будь-якому випадку можна буде повернути.

«Виникають проблеми, які судова влада не може самостійно вирішити»

Андрій ШВИДКІН
Суддя господарського суду Харківської області

У зв’язку з неврегульованістю відносин у процедурі банкрутства у нас періодично виникають проблеми, які судова влада не може самостійно вирішити. У червні 2004 року та в грудні 2009 року були спроби Пленуму Верховного суду України роз’яснити деякі норми Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», однак, на мій погляд, це зовсім не вирішує проблем, пов’язаних із застосуванням цього закону. Такі рекомендації були складені у результаті багаторічного застосування Закону судами, при цьому застосувалися його норми судовими інстанціями по-різному. Тому, за моїм глибоким переконанням, вирішення проблем можливо лише шляхом внесення змін до існуючого закону або створення нового закону, який би набагато детальніше регламентував всі правовідносини, що виникають у процедурі банкрутства. У другому випадку, всі інші закони, що регулюють цей процес, не повинні суперечити закону про банкрутство, і пріоритетом у даному випадку має володіти саме цей закон.

«Результат залежить від персоналій»

Яна БУГРИМОВА
Партнер, генеральний директор консалтингової групи «Пруденс»

Справи про банкрутство - це заснована на законі процедура, але, як і в будь-якому процесі, результат залежить від персоналій. Тому арбітражний керуючий – це головна діюча особа в процедурі банкрутства й від того, наскільки вірно буде врегульовано його статус, наскільки правильної форми його мотивації будуть зафіксовані в законі – від цього у більшій мірі буде залежати кінцевий підсумок процедури банкрутства.