Головними недоліками випускників українських вузів, з погляду бізнесу, є невміння працювати з інформацією і незнання на належному рівні іноземних мов, насамперед англійської.

Такі думки були озвучені представниками українського бізнесу, а також вищих навчальних закладів під час проведених сьогодні дебатів «Українські вузи готують неконкурентоспроможних випускників», організованих фондом «Ефективне управління».

Український випускник не має навичок ефективних комунікацій, заявив, наприклад, під час дебатів Володимир Лавренчук, голова правління Райффайзен Банку Аваль. І відразу розшифрували: випускники, по-перше, не володіють здатністю швидко зрозуміти і повною мірою освоїти потрібні знання. А по-друге донести потім ці знання до цільової аудиторії своєї компанії її клієнтів, партнерів тощо. У результаті, у світі, де дедалі більше набувають чинності процеси глобалізації, а головним зараз є вже не володіння інформацією (тому що вона увесь час застаріває), а вміння швидко її знайти, українські студенти стають не здатними конкурувати зі своїми західними колегами. На думку Володимира Лавренчука, ці недоліки українських випускників стають особливо помітними на тлі молодих фахівців, які одержали освіту на Заході.

Другим істотним недоліком, на який вказали всі без винятку учасники дебатів, - дуже низький рівень знань випускниками англійської мови як основної мови, якою сьогодні проходить освіта, і ведеться бізнес в усьому світі. Про це, зокрема, заявив і Георгій Абдушелішвілі, засновник офісу міжнародної рекрутингової компанії (executive search) Ward Howell International у Росії та країнах СНД. За його словами, рівень підготовки випускників в Україні, як і в Росії, не витримує ніякої критики, у результаті чого, закінчуючи вуз, вони стають зовсім неконкурентоспроможними на ринку.

Вирішувати проблеми браку освіти, як розповів після дебатів Хорхе Зукоскі, голова Американської торговельної палати, компаніям доводиться на рівні корпоративних тренінгів і навчання. За словами Лавренчука, тільки на курси англійської мови для своїх співробітників-випускників українських вузів Райффайзен Банк Аваль витратив $0,5 млн. Тим часом, на думку Зукоскі, проблема недостатнього рівня знань із базових предметів (у тому числі англійської мови) лише на половину проблема безпосередньо бізнесу. Ще на половину це проблема системи освіти.

Саме із цієї причини, говорить Зукоскі, сьогодні його організація намагається донести до українського Міністерства освіти позицію бізнесу і домогтися, щоб в Україні було введено більш гнучку систему вибору навчальних предметів. У тому числі, щоб вузи самі змогли встановлювати для себе необхідний рівень знань від студентів і кількість годин із тих або інших предметів.

У цілому, всі учасники дебатів зійшлися в думці, що українська система вищої освіти сама по собі дуже слабка, працює застарілими методами і має потребу в серйозному реформуванні (насамперед, у питанні викладацького складу). Хоча, на думку ряду виступаючих, навіть не дивлячись на всі мінуси українських вузів, українські студенти все-таки є досить конкурентоспроможними не тільки в Україні, але й на світовому ринку. Щоправда, цим вони зобов'язані не стільки рівню підготовки, скільки кмітливості та бажанню будь-що-будь одержати освіту.