Недавно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» виповнилося десять років. З нагоди «святкування» ювілею, понад сто експертів взяли участь у конференції, головною темою якої стало обговорення необхідності вдосконалювання процедури відновлення платоспроможності боржника в Україні та приведення її до рівня кращих світових практик. Адже поки ще законодавство нашої держави про відновлення платоспроможності й банкрутства демонструє вкрай низьку ефективність і результативність відповідно до цілого ряду об'єктивних показників, відзначають фахівці.

Так, за даними дослідження Всесвітнього банку, процедура відновлення платоспроможності й банкрутства в Україні є неефективною. Адже в середньому вдається відшкодувати всього близько 9% вимог кредиторів, у той час як цей середній показник у розвинених європейських країнах становить 67%, у державах Східної Європи й Азії - 28%. Також прикро й те, що в основному всі процедури банкрутства призводять до ліквідації компаній-боржників, а не до відновлення їхньої платоспроможності, - менше 10% справ закінчуються відновленням. Для порівняння, в інших державах цей показник становить 60-85%.

Отже, у рейтингу Всесвітнього банку «Doing Business 2009» у розділі «Припинення діяльності» Україна посідає 143 місце серед 181 держави. При цьому відзначається, що в Україні процедура банкрутства найчастіше використовується для одержання контролю над активами, здійснення «рейдерських» захоплень, а також для ухиляння від сплати податків і виконання зобов'язань перед кредиторами.

БАНКРУТСТВО - СПРАВА ТРИВАЛІСТЮ В ЖИТТЯ

За даними фонду «Ефективне управління», 42% від загальної вартості бізнесу в Україні витрачається на процедури, пов'язані з банкрутством. У той час як європейські господарюючі суб'єкти втрачають 8%, а бізнес Східної Європи й Азії - 13%.

Такий високий відсоток «втрат» бізнесу під час банкрутства експерти пояснюють не високою вартістю самої процедури, а тим, що часто боржник попадає в цей процес у фінансовому стані, що об'єктивно не дозволяє відновити платоспроможність, відзначають експерти фонду «Ефективне управління». Серед причин такої проблеми вони називають виведення активів неплатоспроможного боржника ще до ініціювання справи про банкрутство. Значно ускладненим, відповідно до діючої нормативно правової бази, є процес оперативного ініціювання кредиторами в суді процедури банкрутства. Відсутнім є діючий механізм реструктуризації заборгованості, залучення інвесторів, немає розробленого чіткого механізму обміну боргів на акції або частини у статутному капіталі. Проблема й у тому, відзначають експерти, що вітчизняні «боржники» не схильні розглядати судовий процес відновлення платоспроможності як засоби реструктуризації свого бізнесу в результаті усунення ризиків репутації.

Що ж стосується так званих схемних справ, коли процедура банкрутства використовується з метою «відмивання» коштів або ж рейдерського захоплення майна боржника, то, на жаль, як відзначає директор Центру економічного права Валентина Данішевська, статистики таких справ в Україні не існує. Хоча всім достеменно відомо, що вони є, і механізм здійснення таких зловживань також не є секретом для фахівців.

Данішевська відзначає, що проблема тут не тільки в недосконалості нормативно-правової бази, але й, зокрема, суддівської системи. «Закон може окреслити, зробити більше чіткими правила гри, але не може змусити їх виконувати», - говорить вона й відзначає, що українському бізнесу, як і суспільству в цілому, потрібно вчитися поважати закон.

Але експерти фонду «Ефективне управління» все-таки відзначають недосконалість чинного законодавства, зокрема й щодо неефективності механізму визнання недійсними «підозрілих» справ боржників, наприклад, спрямованих на «виведення» його активів або створення фіктивної кредиторської заборгованості.

Процес відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом займає в середньому 2,9 роки, що на 1,2 роки більше, ніж у країн-членів Євросоюзу, хоча на 0,3 роки менше, ніж у державах Східної Європи й Середньої Азії. Серед причин «затяжного» процесу експерти називають все ту ж невідповідність ключової термінології та «непрозорість» законодавства.

Довга тривалість процесу банкрутства породжена великою кількістю можливостей для оскарження, які зупиняють реальний перебіг процесу невідповідністю Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або ж визнання його банкрутом» з іншими нормативно-правовими актами, неефективністю механізмів повідомлення кредиторів про відкриття справи, говорять експерти.

ПРОБЛЕМУ ВИРІШИТЬ НОВИЙ ЗАКОН?

Щоб процедура банкрутства в Україні відповідала досягненням світової практики у цій сфері, потрібно скоротити її тривалість і вартість, поліпшити відсоток повернення вимог кредиторів, а також максимально забезпечити реальну спрямованість на відновлення платоспроможності, уважають експерти. Відзначаючи при цьому, що почати потрібно зі зміни законодавчої регуляції. Отже, колом кваліфікованих фахівців був розроблений проект нового Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Андрій Швидкін, суддя Харківського обласного господарського суду, який увійшов до складу робочої групи із розробки нової редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розповів «Дню», як розроблявся проект нового закону, а також про його переваги:

— Для розробки нового закону про банкрутство була створена робоча група, модератором якої виступив фонд «Ефективне управління». До експертної групи увійшли представники депутатського корпусу, Департаменту з питань банкрутства та Міністерства економіки, арбітражні керівники, юристи, представники судового корпусу, а також співробітники міжнародних організацій — Всесвітнього банку та Міжнародної фінансової корпорації. Це дозволило розглянути кожну процедуру чинного закону про банкрутство та пов'язаних з нею проблем з урахуванням різних точок зору та багатого досвіду кожного учасника групи.

Результати такого всебічного обговорення лягли в основу нового законопроекту. Останній пропонує більш детальну регламентацію всіх процедур у процесі банкрутства. Робоча група сформувала повністю нові норми, які систематизують накопичений досвід і відображають економічні та законодавчі реалії України. Новий закон спрямований на підвищення «прозорості» процедури банкрутства, скорочення строків та усунення можливостей для зловживань, що відповідає кращим світовим практикам.

З погляду інвестиційного клімату, основне завдання нового закону - не тільки забезпечити реальні механізми відновлення платоспроможності потенційно спроможних підприємств, але й дати можливість інвесторам легально повернути вкладені у збанкрутілі підприємства кошти. Прозора й динамічна процедура банкрутства дозволить швидко повертати активи в економічний обіг, і, таким чином, забезпечити їх ефективне використання, що у результаті створить більш сприятливі умови для інвесторів.