Якість освіти, як середньої, так і вищої, впливає на рівень конкурентоспроможності країни. Відповідно до звіту про конкурентоспроможність України в 2009-2010 роках, підготовленого Всесвітнім економічним форумом і фондом «Ефективне Управління», вища та професійна освіта в нашій країні є кращою в СНД - за їх якісними показниками Україна посідає 46-е місце з 133

ЗАТРЕБУВАНІСТЬ на світовому ринку українських математиків, фізиків, фахівців із інформаційних технологій загальновідома. Є безліч прикладів, коли представники та інші спеціальності займали високі позиції в закордонних компаніях. Але цього замало, щоб говорити про повну відповідність випускників українських вузів світовим стандартам. Про це йшлося на публічних дебатах «Українські вузи готують неконкурентоспроможних випускників», проведених 30 березня фондом «Ефективне Управління».

«Якщо країна хоче конкурувати на глобальному ринку, вона повинна постійно рухатися вперед у ланцюжку доданої вартості. Для цього в економіці країни повинні працювати розумні, добре освічені, самостійно мислячі й люди, які легко адаптуються до змін, які, власне кажучи, і забезпечать здатність конкурувати та вигравати конкуренцію за ресурси, таланти, інвестиції та ринки, - підкреслила у вступному слові директор фонду Наталія Ізосімова. - Ми постійно говоримо про створення сприятливих умов для інвесторів, у тому числі закордонних. Одна із цих умов - наявність пулу висококваліфікованих фахівців, який відповідав би вимогам інвесторів».

Мова йде не тільки про рівень знань, які одержують студенти. «Уміння швидко навчатися досі у великому дефіциті у випускників українських вузів», - затверджує голова правління «Райффайзен Банку Аваль» Володимир Лавренчук. За його словами, випускники не мають навичок ефективних комунікацій, які дозволяють повною мірою засвоїти нові знання та швидко опанувати досвідом, який напрацьовується у стрімко мінливому світі. Тому у випускників українських вузів менше шансів обійняти управлінські позиції в закордонних компаніях. «Якщо порівняти кількість іноземців, які обіймають високі посади в українських банках, з кількістю українців, які обіймають подібні пости в банках за кордоном, співвідношення буде, напевно, сто до одного», - упевнений Володимир Лавренчук.

До слабості однієї з комунікаційних навичок випускників вузів апелювали практично всі учасники дебатів. Це досконале володіння англійською мовою, яка в усьому світі є робочою у діловому й академічному співтовариствах. Зрозуміло, що це хоч і немаловажна, але все-таки деталь. Однак мовний бар'єр все-таки обмежує простір, на якому молоді фахівці можуть реалізувати свої амбіції. «Наші працівники виявляють незвичайні здібності у пробиванні бізнесу на ринках, об'єднаних радянським минулим, - у Молдові, Білорусії, Росії, країнах Кавказу й навіть у Монголії. Це й зрозуміло: мовного бар'єра немає, суспільства дуже схожі, - говорить віце-президент компанії «Крафт Фудз» Юрій Логуш. - Однак майбутнє за країнами, які зараз бурхливо розвиваються, - Індією, Китаєм та іншими. Щоб бути конкурентоспроможним тут, потрібна англійська мова».

Однак, як заявив у своєму виступі Георгій Абдушелішвілі, старший партнер рекрутингової компанії Ward Howell (Росія), приміряти конкурентоспроможність випускників до внутрішнього або зовнішнього ринку безглуздо, оскільки світ сьогодні живе у глобальній економіці. До того ж, на його думку, і українські, і російські випускники вузів - абсолютно нездатні для конкуренції люди. «Вони не можуть сказати, чому вчилися, навіщо прийшли працювати в ту або іншу компанію, ким хочуть стати через три роки, - заявив Георгій Абдушелішвілі. - У нас існує величезна дистанція між школою та вузом, вузом і роботою. Вуз не готує людей до того, щоб вони працювали. Випускник не здатний застосувати свої сили, тому що не знає, які в нього сили є».

Таким чином, спікери торкнулися болючого питання — недосконалість системи вищої освіти, невідповідність знань, одержуваних у вищих навчальних закладах, потребам бізнесу та життя взагалі, корумпованість вузів.

«Кадри, які працюють в українських університетах, у масі своїй залишають бажати кращого, вузи занадто корумповані та бідні, щоб добре робити свою справу», - заявив ректор коледжу Екзетер Оксфордського університету Френсіз Кернкросс. Вона визначила ряд проблем, які заважають системі вищої освіти не тільки випускати фахівців, які відповідають сучасним вимогам, але й розвиватися взагалі. От деякі з них: велика кількість дрібних вузів у країні в той час, коли потрібні великі університети; надмірне втручання держави в освітню діяльність вузів; низька оплата праці вчених і викладачів; робота викладачів за торованою схемою, їхня замкнутість на собі, рідке звертання до закордонної літератури та періодики тощо.

У принципі, позицію Френсіз Кернкросс підтримав і президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт, який виступав у панелі «проти». «У нас у країні більше двох сотень університетів. Однак сьогодні ми називаємо університетами навчальні заклади, які такими не є. Студенти, маючи високу мотивацію, приходять туди навчатися, але система не пропонує їм того, що повинна запропонувати».

Яким же чином при всіх очевидних системних проблемах українським вузам удається готувати конкурентоспроможних випускників? «Це наслідок стихійного процесу виживання університетів і виживання молодих людей, які йдуть у велике життя», - говорить Сергій Квіт. За його словами, університети надають сьогодні студентам достатню волю для прояву ініціатив - взяти хоча б «вільну траєкторію» у виборі предметів для вивчення.

Ця ініціативність, заповзятливість студентів і випускників вузів і є, на думку учасників дискусії, головним чинником їхньої конкурентоспроможності на світовому рівні. «Сьогоднішні випускники повинні вміти будувати своє майбутнє в умовах безсистемного й непрогнозованого розвитку ринку України. Чи можуть цьому навчити західні вузи? Як показує практика, випускники українських вищих навчальних закладів виявляються більш підготовленими до умов роботи в Україні у порівнянні з їхніми західними колегами, - відзначає директор зі стратегії, злиттів і поглинань компанії ДПЕК Віталій Бутенко. - У першу чергу це виявляється в їхній яскраво вираженій здатності самостійно мислити й приймати рішення без посилання на академічні західні шаблони, які просто не працюють в українському середовищі».