Чесно кажучи, як живуть люди в Колумбії (не будемо про тіньові доходи наркокартелів), я не знаю. Але в мене немає підстав не довіряти Всесвітньому економічному форуму, який уже третій рік поспіль разом із Фондом «Ефективне управління» проводить дослідження конкурентоспроможності України та її областей.

Найсвіжіші результати рейтингу за 2009-2010 роки, представлені на суд громадськості в Києві, для жителів нашого регіону виявилися досить несподіваними.

Ми звикли вважати, що Харків, якщо й не перше місто в Україні, то вже точно і не друге. Однак подібне самовдоволення й амбіції рейтинг, на жаль, не враховує, бо жителі «першої столиці» з успіхом би випередили навіть киян. Насправді ми ледве втримуємося в топ-команді, усього лише замикаючи п'ятірку областей-лідерів.

Зрозуміло, що провідне місце в рейтингу, як і в минулі роки, посідає місто Київ. Між іншим, це 59-й показник у світі поруч із Угорщиною. За Києвом із незначним відставанням іде Дніпропетровська область. Далі слідують дві пари областей: Закарпатська та Львівська області (67-е і 69-е місця у глобальному рейтингу, на рівні з Уругваєм і Румунією) і АР Крим із Донецькою областю (72-е та 73-е місця, між Казахстаном і Латвією). А ми поки що розташувалися на 76-му місці між Колумбією та Єгиптом.

Коли «Южмаш» нас не наздожене?
Цікаво розібратися, чому, наприклад, нас випереджають Крим, Закарпаття, Львів і Дніпропетровськ із Донецьком? Що ж таке є в них, чого немає в нас?
Почнемо з того, що у Дніпропетровській області провадиться приблизно 11% ВВП України. Цей результат перевищує середнє значення по Україні майже вдвічі. У глобальному рейтингу конкурентоспроможності область посідає 65-ту позицію - між Російською Федерацією і Румунією. За рівнем конкурентоспроможності дніпропетровський регіон випереджає чотири держави Євросоюзу (Румунію, Латвію, Грецію та Болгарію).

Звісно, своєму першому місцю із внеску до ВВП країни дніпропетровці зобов'язані потужному гірничо-металургійному комплексу і легендарному «Южмашу». Останній продовжує випускати досить дорогу ракетну техніку. У квітні цього року відбувся пуск ракети-носія «Дніпро», створеної на основі найпотужнішої у світі конверсованої міжконтинентальної балістичної ракети РС-20 (SS-18). Однак, якби на повну силу працювали харківські заводи імені Шевченка, імені Малишева, не лихоманило б авіабудівельне й інші підприємства, а харківські НДІ й вузи давали інноваційну віддачу, яка відповідає їхньому потенціалу, то, хто знає, може бути, другими після Києва були вже ми?
А поки нас за валовим регіональним продуктом випереджає й Донецька область, яка виробляє приблизно 127% загальнонаціонального показника.

Донеччани досягли порівняно високого рівня кластеризації регіональної економіки й більш широкого застосування на своїх підприємствах високотехнологічних процесів виробництва.

Донецька область також має істотні переваги за рівнем розвитку фінансового ринку (четверте місце у країні). Чинниками, які сприяють розвитку фінансового сектору в області, стали досить високий рівень доступності для бізнесу банківських позик, а також наявність венчурного капіталу.

У Криму провідними є показники якості загальної інфраструктури, автодоріг, залізничного сполучення, морського та повітряного транспорту, а також засобів електронної комунікації. За цими показниками автономія посідає перше місце серед інших регіонів України.
За параметром «ефективність ринку праці» Закарпатська область посідає перше місце у регіональному та шосте місце у глобальних рейтингах, поступаючись лише Сінгапуру, Швейцарії, США, Гонконгу та Данії.

Третій параметр Закарпаття - технологічна готовність (2-е місце серед українських регіонів, 74-е - у глобальному рейтингу). Область також посідає першу сходинку українського п'єдесталу за обсягом прямих іноземних інвестицій і трансферу технологій. Лідирує Закарпатська область і у плані доступності новітніх технологічних розробок (перше місце в Україні).

Львівська область має переваги серед інших регіонів за рівнем розвитку фінансового ринку.

За розвитком мережі наукових установ і вузів Львівську область не зрівняти з Харківською. Але інноваційний потенціал - друга сфера, у якій «український П'ємонт» випереджає інші регіони. В основному це пояснюється відносно активним співробітництвом між бізнесом і вищими навчальними закладами, а також високим рівнем витрат компаній області на науково-дослідні розробки. За цією складовою Львівська область дісталася високого 55-го місця у глобальному рейтингу й сусідить із такими країнами як Мальта, Сенегал і Польща.
Влада плює на власність, а бізнес - на відповідальність...


Харківська область, яка є третім регіоном України за кількістю населення, посідає четверте місце за внеском у ВВП країни, що становить майже 104% загальнонаціонального показника. А у глобальному рейтингу за ефективністю товарного ринку наша область посідає місце між такими країнами, як Лесото та Пакистан.

Значні конкурентні переваги у Харківщини в категорії «вища освіта і професійна підготовка». Однак ми за цими показниками всього лише на третьому місці. Регіон одержав зненацька низькі оцінки якості освіти і, зокрема, викладання математики та точних наук (19-е та 17-е місця в регіональному рейтингу відповідно). Хоча нам гріх скаржитися, тому як, завдяки поширеності Інтернету у школах і наявності спеціалізованих дослідницьких і освітніх послуг, ми перебуваємо на рівні Бахрейну й Італії відповідно.
Також регіон є одним із лідерів в Україні за рівнем розвитку системи охорони здоров'я. У нас найнижчі показники рівня смертності серед немовлят і високі - середньої тривалості життя.

Що ж нам заважає домагатися більшого? Серед чинників, які несприятливо позначаються на конкурентоспроможності Харківщини, експерти вказали на відносно слабку діяльність приватних і державних інститутів. За цією складовою в регіональному рейтингу область посідає 9-е місце, а у глобальному - 96-е, між такими країнами як Албанія та Малі.

Досить низький результат пояснюється незадовільним рівнем захисту прав інтелектуальної власності та власності взагалі з боку державних установ. А у приватному секторі економіки - низьким рівнем відповідальності, захисту прав міноритарних акціонерів, а також недостатньо високими стандартами звітності й аудиту.

Більше того, рівень конкурентоспроможності приватних інститутів у регіоні значно нижчий за державні.

У Харківщини також низькі показники за якістю інфраструктури й за рівнем розвитку фінансового ринку (9-е місце в Україні).

Серед основних причин, які ускладнюють провадження бізнесу в харківському регіоні, більшість керівників підприємств назвали нестабільність політики, неефективну податкову політику та корупцію.

Розруха - не у клозетах, а в «головах»...
У рейтингу Всесвітнього економічного форуму за 2009-2010 роки наша країна в цілому істотно погіршила свої позиції, посівши 82 місце серед 133 країн, і тепер перебуває поруч із державами, які колись завжди випереджала. Безпосередніми сусідами України з рейтингу конкурентоспроможності 2009-2010 є Гамбія й Алжир.

- До речі кажучи, перед натиском фінансової кризи не встояли рейтинги цілого ряду країн із економіками, що розвиваються, - коментує результати дослідження директор фонду «Ефективне управління» Наталія Ізосімова. - Різке падіння на десять і більше позицій 2009 року відбулося ще в дев'яти країнах: Ботсвані, Гані, Латвії, Малі, Монголії, Росії, Сирії, Філіппінах і Хорватії. При цьому Латвія й Росія погіршили свої результати на 14 і 12 позицій відповідно.

Рейтинг України максимально погіршився за трьома складовими: макроекономічна стабільність, рівень розвитку фінансового ринку й оснащеність новими технологіями.
Результати опитування керівників підприємств стали серйозним чинником зниження рейтингу України. В українського бізнесу було щонайменше причин для оптимізму. Макроекономічні показники у країні різко погіршилися, а урядові антикризові заходи виглядали непереконливими.

Однак навіть у найважчі кризові місяці перелік головних проблем, з якими зіштовхується бізнес в Україні, не зазнав істотних змін. Рік у рік керівники підприємств скаржаться на неадекватність політики уряду як головну проблему для провадження бізнесу. Отже, низька оцінка ефективності державних інститутів не є винятково результатом впливу світової кризи, а відображає фундаментальні системні проблеми у країні.

Автори рейтингу, провівши всебічну оцінку економічної ситуації, ніколи не дають країнам (або регіонам) практичних рекомендацій. Однак це не означає, що результати звіту міжнародної конкурентоспроможності не варто використовувати, скажемо так, для роботи над помилками. У Хорватії методика Всесвітнього економічного форуму стала одним із інструментів уряду при розробці економічної політики. Казахстан і Саудівська Аравія поширюють звіт серед населення для того, щоб мобілізувати громадськість на підтримку реформ. Хотілося б, щоб нинішнє дослідження знайшло своє застосування у діяльності влади - як на центральному, так і на місцевому рівні.

Наша довідка
2010 року Всесвітній економічний форум і Фонд «Ефективне управління» провели третє дослідження конкурентоспроможності 20 областей України, які сумарно провадять близько 90% українського ВВП.

Для оцінки конкурентоспроможності української економіки та її регіонів використовується методологія, розроблена для розрахунку Індексу міжнародної конкурентоспроможності (ІМК). В основу ІМК входять 12 складових конкурентоспроможності, які в комплексі відображають складну природу цього явища: інституціональне середовище, інфраструктура, макроекономічна стабільність, охорона здоров'я та початкова освіта, вища освіта і професійна підготовка, ефективність ринку товарів, ефективність ринку праці, рівень розвитку фінансового ринку, технологічна готовність, розмір ринку, складність бізнес-процесів, інновації.

При розрахунку ІМК використовуються як наявні у відкритому доступі статистичні дані, так і результати опитування керівників бізнесу у країні.