Українські бізнесмени затверджують, що до 80% вартості інноваційних проектів становлять відкоти чиновникам

Українські бізнесмени, які мають власний успішний досвід реалізації інноваційних проектів, виступають проти державного фінансування інновацій. Такого висновку можна дійти після організованих фондом «Ефективне управління» і компанією Intelligence Squared дебатів, що відбулися минулого тижня. Спікери обговорювали основну проблему: «Розвиток інновацій потребує державного фінансування». Як виявилося, у державного фінансування є маса противників.

Чиновники готові допомагати

На думку державних чоловіків, виділення грошей зі скарбниці є визначальним чинником розвитку інновацій в Україні. Практично через відсутність ринку венчурного капіталу у країні держава залишається єдиним джерелом підтримки наукових розробок. «Рушійною силою бізнесу є прибуток, а науки - чистий інтерес. Тільки на державному рівні можна погодити різноспрямовані суспільні інтереси в єдину життєздатну систему та створити національні стратегічні переваги на тривалу перспективу», - уважає голова Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації, академік Національної Академії наук Володимир Семиноженко.

На свою користь прихильники державної підтримки вітчизняних інновацій наводять приклади успішних реалізацій подібних проектів в інших країнах. Зокрема стрімке зростання азіатських «індустріальних тигрів» і розвиток післявоєнної Японії. Успішним результатом подібної державної політики вважається і стрімкий прогрес європейських аерокосмічних технологій після створення інноваційних аерокосмічних центрів EADS (володіє компанією Airbus) при фінансуванні структур Євросоюзу. На державні гроші також будується і найбільший на пострадянському просторі науково-технологічний комплекс у Сколково (Росія), який одержав однойменну назву.

Бізнесмени проти

Проте бізнесмени, безпосередньо знайомі з українським досвідом впровадження інновацій, виступають проти державного фінансування. На їхню думку, нинішня українська держава наразі просто не в змозі впоратися із цим завданням. За словами почесного президента індустріальної групи «УПЕК» Анатолія Гіршфельда, Україна не зможе фінансувати інновації в повному обсязі. Це під силу тільки найрозвиненішим країнам.

Бізнесмени просять від держави усунути бар'єри для бізнесу, а інше він уже вирішить сам. «Головна функція держави в інноваційному процесі - створити на законодавчому рівні важелі стимулювання, механізми підтримки та розвитку ринку інновацій. Тоді бізнес, зацікавлений у підвищенні своєї конкурентоспроможності, значно активніше вкладатиме в інновації, що запустить механізм розвитку бізнесу високотехнологічних продуктів», - уважає Гіршфельд.

Викликає в бізнесу питання і здатність держави ефективно відбирати проекти для інвестування в інновації. Українські чиновники не змогли зарекомендувати себе як ефективні менеджери в інноваційній сфері - практично в Україні так і не з'явилося грамотних інноваційних менеджерів на державній службі. Також актуальною залишається і традиційна для взаємодії бізнесу з вітчизняною владою проблема - корупція. «Від 60-80% вартості інноваційних проектів припадає на відкоти», - заявляє Олексій Скрипник, генеральний директор компанії «Елекс», яка займається інноваціями в ІТ-сфері. Експерт уважає, що державі було би набагато ефективніше вкладати кошти не у впровадження інновацій, а в розвиток освіти.

Фонд «Ефективне управління» був створений з ініціативи Ріната Ахметова 2007 року для розробки та реалізації проектів і програм, спрямованих на довгостроковий розвиток української економіки. Ця організація покликана сприяти досягненню суспільно-політичного консенсусу з основних напрямків реалізації програм економічних перетворень. До розв’язання цих завдань фонд залучає вітчизняних і закордонних експертів. Незалежність організації гарантує Міжнародна консультативна рада, до якої входять відомі суспільні та політичні діячі різних країн. У їхньому числі екс-прем'єр-міністр Канади Кім Кемпбелл, колишній сенатор США Лінкольн Чафі, колишній президент національного банку Угорщини Джорджі Шурані, управляючий директор українського офісу міжнародного інвестиційного банку Morgan Stanley Ігор Мітюков.